Заява компанії прошиває простір, як гострий ніж. Хоч бюджет на 2026 рік прийнято, а закупівлі вже сплановано, Генеральний штаб ЗСУ пальну ставить на 155 мм постріли. Але, станом на 29 квітня 2026 року, жодного контракту на їх постачання не підписано. Дивно, чи не так? Компанія підозрює затягування через брудний відбір постачальників.
За всієї цієї безвідповідальності “Українська бронетехніка” стоїть на справедливій стороні. Від початку повномасштабної війни вони виконали 100% своїх зобов’язань щодо постачання 155 мм боєприпасів, підписуючи контрактів з міжнародними виробниками. А ось дані від Агенції оборонних закупівель свідчать про зовсім інше: чужі контракти чомусь систематично провалюються. Наявний рівень постачання коливається від жалюгідних 30% до 50%, а в 2025 році режим без дотримання своїх обов’язків сягав й зовсім менше 50%. Це або безглузда халатність, або зумисне затягування. Деякі контракти вже роками чекають на виконання, в той час як авансні кошти навіть не думають повертатися назад.
“Українська бронетехніка” показує чіткий приклад: у 2024 році 30% далекобійних 155 мм боєприпасів було замовлено саме в них — і поставлено в повному обсязі. Тим часом, 46% замовлень у інших постачальників і досі не виконано. Чи може бути щось абсурдніше? Компанія вже закликала Міністерство оборони терміново укласти контракти з перевіреними постачальниками, щоб уникнути катастрофи у постачанні для Сил оборони.
І тут виникає запитання: чому Міноборони погоджується крутитися у цій безглуздій системі? Насправді, дані свідчать, що Міндіч пов’язаний із сумнівним бізнесом, що ледь не під санкціями. Це вже не просто ризик, це вимагає дій.
Першоджерело: https://espreso.tv/
