Якщо ви ще не зрозуміли, то час відкривати очі. Парад до Дня Перемоги у Москві демонструє не велич, а злиденність російського імперіалізму. Виникає питання: чи готова Європа усвідомити, що Україна — це не тягар, а величезна стратегічна можливість? Українська армія, одна з найсильніших у Європі, є доказом свого бойового духу. Підтримка цього воєнного потенціалу — це не альтруїзм. Це інвестиція в безпеку, стійкість і майбутнє Європи.
Якщо ми далі будемо витрачати час на півтони, результат буде жахливим. Два шляхи стоять перед нами: інтегрувати Україну, створюючи з неї партнера, чи залишити у “сірій зоні”, непевності і небезпеці. Програвши Україні, Європа програє сама собі. Історія говорить, що такі “сірі зони” довго не живуть.
Символізм цьогорічного параду в Росії свідчить лише про одне: Росія слабша, ніж здається, а Україна сильніша, ніж будь-хто в Європі готовий визнати. Ця сила потрібна нам, як ніколи. Європа повинна долати російський тиск, вводячи нові санкції, усуваючи всі лазівки для агресора. Довгострокова підтримка України — це наш шлях до стабільності.
Зупинимося на факті: закінчення війни — це лише початок. Україна після боїв потребує нашої допомоги. її майбутнє в Європейському Союзі та НАТО. Розширення ЄС — це не бюрократія, це виживання. Вільна, демократична Україна — це найсильніша гарантія безпеки для всіх нас і найбільш ефективний antidote до імперіалізму Росії. Тільки так можемо стати геополітичною силою, якою європейці мають шанс стати.
Першоджерело: https://www.unian.ua/
