В Ірпені під тиском історії постали серед руїн Романівський міст, символ надії у перші дні війни. Буча, де храми співають у скорботі, зазнала страшного лиха від рук окупантів. Делегація Федеративної Республіки Німеччина ступила на землю Київщини, у серце боротьби. 16 травня, голова Київської обласної державної адміністрації Микола Калашник з відвагою оголосив про їхній візит.
“Ірпінь та Буча – міста-Герої. Вони стали живими символами боротьби і трагедії у цій безжальній війні”, – стверджує Калашник. Тут, у пеклі та болю, евакуювали людей, рятуючи їх від російської агресії. Делегація стала свідком жахливої реальності: дії агресора залишили на душі народу намір безмежного відновлення.
Згадали про безпеку, про підтримку, про виклики, з якими стикається область. Але не слід забувати: це свідчення безжальних злочинів, культурних катастроф, скоєних на українській землі.
“Це місце – пам’ять про жахи агресії. Важливо, щоб міжнародні партнери побачили правду. Наслідки русифікації, вартість руйнувань, силу народу, що встає з попелу”, – рвучко підкреслив Калашник. Він подякував Німеччині, яка стала на бік України у цій боротьбі за правду та свободу в серці Європи.
Скандал правди: після чотирьох років з моменту деокупації Бучі відкрито 124 найжорстокіших злочини. Це катування, вбивства – не щось абстрактне, а реальність, з якою маємо боротися, відстоюючи наші життя, нашу гідність.
“Це була дорога жаху”. Три історії евакуації з передмістя Києва повертають нас до тих днів, коли боротьба за виживання була нашою єдиною метою.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
