Справа Костянтина Жеваго: обставини та процесуальний рух
Правоохоронні органи скерували до судових інстанцій справу щодо Костянтина Жеваго, власника групи «Фінанси і кредит» та колишнього народного депутата. Йому інкримінують надання хабаря суддям Верховного Суду України. Це діяння, як зазначається у матеріалах Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), є частиною систематичної проблематики корупції в судовій системі.
Деталі звинувачень та міжнародний аспект
Слідство стверджує, що Жеваго передав хабар у розмірі $2,7 мільйона. Метою операції було забезпечення ухвалення суддями Верховного Суду рішення, що відповідає інтересам бізнесмена. Сума хабаря визначається як рекордна зафіксована у подібних справах.
Спроби екстрадиції Костянтина Жеваго в Україну з метою притягнення його до судової відповідальності мали місце. Проте Апеляційний суд Парижу 29 жовтня 2025 року вдруге відмовив у задоволенні запиту України. Підставою для відмови було названо сумніви французької сторони у справедливості функціонування української системи правосуддя.
Контекст корупційної схеми та рішення суду
У травні 2023 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) заявили про викриття корупційної схеми у Верховному Суді. Серед фігурантів цієї справи був тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв, який на той момент очолював найвищий судовий орган у системі загальної юрисдикції.
Як повідомляє НАБУ, справа пов’язана з винесенням рішень на користь Костянтина Жеваго у питанні володіння Полтавським гірничозбагачувальним комбінатом (ГЗК). Жеваго придбав комбінат у 2002 році. Згодом колишні акціонери підприємства ініціювали оскарження договору купівлі-продажу 40,19% акцій.
Судовий процес проходив у кілька етапів: спочатку суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. У 2022 році апеляційна інстанція скасувала це рішення, визнавши договір недійсним. Фінальне рішення було прийнято Верховним Судом у квітні 2023 року, який залишив 40% Полтавського ГЗК у власності Жеваго. Слідство висуває тезу, що саме для отримання цього рішення бізнесмен здійснив підкуп суддів.
Позиція захисту та нові підозри
Пресслужба Костянтина Жеваго, за повідомленням «Бабеля», заперечує причетність акціонера Ferrexpo до вказаної ситуації. Інформацію про можливе надання хабаря особами, що діяли в інтересах бізнесмена, названо неправдивою. Захист заявляє, що ухвала Великої палати Верховного Суду від 19 квітня 2023 року визнала законним придбання компанією Ferrexpo Полтавського ГЗК у 2002 році не в інтересах Костянтина Жеваго, а «в інтересах великої, публічної компанії з поважними акціонерами, яка торгується на основному майданчику Лондонської фондової біржі».
19 травня НАБУ та САП оголосили про нові підозри у справі, що стосується масштабної корупції у Верховному Суді. Підозри стосуються трьох чинних суддів та одного судді, що перебуває у відставці. Джерела «Бабеля» ідентифікували цих осіб як суддів Великої палати Ігоря Желєзного, Ірину Григорʼєву, Жанну Єленіну, а також Олександра Прокопенка, який вийшов у відставку у 2024 році.
21 травня з’явилася інформація про дії Олександра Прокопенка: 16 травня він переоформив квартиру на свого сина Богдана Прокопенка, який є детективом НАБУ. У відповідь на це, НАБУ зазначило, що Богдан Прокопенко не був членом слідчої групи, яка займається цією справою, і не мав доступу до її матеріалів. Бюро ініціювало службове розслідування за цим фактом.
