- Україна ініціює масштабну реформу системи мобілізації на тлі кадрового дефіциту у військах та суспільної критики дій Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
- Мета реформи — підвищити привабливість військової служби та забезпечити її справедливість через фінансові стимули, чіткі терміни служби та цифровізацію процесів.
- Базова заробітна плата для військовослужбовців збільшується з 20 000 до 30 000 гривень.
- Вперше встановлюються фіксовані терміни служби: до 14 місяців для піхоти та до 24 місяців для менш небезпечних посад.
- Планується розширене залучення іноземних бійців, які будуть інтегровані до складу Збройних Сил України, з цільовою часткою 30-50%.
Вступний аналіз ситуації
Збройні сили України стикаються з викликом необхідності постійного поповнення особового складу в умовах триваючого конфлікту. Кількість втрат, хоча не публікується офіційно, є значною. Цей факт підтверджується, зокрема, розширенням військових кладовищ навколо українських міст. На відміну від Російської Федерації, яка переважно використовує контрактну армію, Україна не має можливості відмовитися від мобілізаційних заходів для підтримки оборонної спроможності. Ця ситуація формує один із найбільш дискусійних соціальних аспектів.
Існуючі виклики системи мобілізації
Законодавство України передбачає мобілізацію чоловіків віком від 25 до 60 років. Одночасно, чоловікам віком від 23 років заборонено виїзд за межі країни, тоді як до минулого літа ця межа становила 18 років. Незважаючи на законодавчі вимоги, частина громадян уникає мобілізації, виїжджаючи за кордон нелегально або переховуючись всередині країни. Ця ситуація, у поєднанні з зростаючою критикою щодо методів роботи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), відомства, що відповідає за мобілізаційні заходи, обумовила потребу в перегляді існуючої системи.
Запуск реформи та її цілі
На початку року Міністр оборони України Михайло Федоров, колишній очільник Міністерства цифровізації, що запровадив додаток «Дія», анонсував майбутню реформу. Минулого тижня Президент України Володимир Зеленський, Голова держави та Верховний Головнокомандувач Збройних Сил, представив пакет реформаторських ініціатив, розроблених Міністерством оборони (Міноборони), центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері оборони. Федоров охарактеризував ці зміни як «найбільшу реформу військової служби в історії України». Цей комплекс заходів є частиною системного тренду, спрямованого на адаптацію оборонних структур до реалій тривалого конфлікту.
Фінансове стимулювання та умови проходження служби
Ключовим напрямком реформи є підвищення привабливості військової служби. Базова заробітна плата збільшується з 20 000 до 30 000 гривень, що відповідає середньому доходу в Україні. Передбачені також суттєві бонуси, розмір яких залежить від рівня небезпеки виконуваних завдань. За словами Федорова, піхотинець на передовій, залежно від досвіду, може заробляти до 460 000 гривень. Це значення він називає найвищим у світі для піхотних підрозділів, аргументуючи це складністю та ризикованістю служби в «кілзоні» – ділянці фронту, де військові перебувають під постійним впливом ворожих дронів, а ротації та виходи з укриття пов’язані з високим ризиком, що призводить до місяців перебування на позиціях.
Реформа також стосується тривалості служби. Раніше військовослужбовці залишалися в Збройних Силах України (ЗСУ), військовому формуванні, основним завданням якого є захист суверенітету та територіальної цілісності країни, до завершення воєнного стану, що призводило до виснаження особового складу. Відтепер запроваджується фіксований термін служби. Для піхотних підрозділів він обмежений 14 місяцями. Для менш небезпечних позицій, як-от оператор дронів, термін становитиме 24 місяці. Після бойових виходів гарантується період відпочинку тривалістю щонайменше шість місяців.
Залучення іноземних громадян та інтеграція
В рамках реформи розширюються можливості для залучення іноземних бійців. Армійське керівництво прагне досягти їхньої частки у 30-50% від загального особового складу. На відміну від початкового етапу конфлікту, коли іноземці формували окремі підрозділи (Іноземний легіон був розформований кілька місяців тому), тепер вони будуть інтегровані безпосередньо до складу Збройних Сил України.
Цифровізація та подолання бюрократії
Зменшення бюрократичного навантаження через впровадження цифрових процесів є одним із ключових аспектів, що особисто просуває Федоров. Передбачається спрощення переміщення між підрозділами: солдати матимуть можливість подавати запити на переведення в межах корпусу через застосунок «Армія+». Очікується, що підрозділи та командири, які демонструють неефективне управління особовим складом або наражають його на необґрунтовані ризики, зіткнуться з більшим відтоком кадрів. В ЗСУ існує свідома конкуренція між бригадами за ресурси та особовий склад.
Соціальні аспекти та реалістичність змін
Реформа спрямована на вирішення системних проблем, таких як тривалі бойові виходи та ієрархічні структури, що деякі сприймають як застарілі. Ці фактори часто називаються причинами ухилення від служби або самовільного залишення частин. Адекватна фінансова компенсація є критично важливою для забезпечення того, щоб військовослужбовці та їхні родини не опинялися у гіршому матеріальному становищі порівняно з працездатним населенням, як зазначається у матеріалі швейцарської Neue Zürcher Zeitung, переказаному LIGA.net.
Однак, видання зазначає, що ідея повного відмовлення від примусових заходів мобілізації виключно за рахунок підвищення привабливості служби є нереалістичною. Участь у війні завжди пов’язана з ризиком для життя, що робить прозорий та справедливий процес набору визначальним для суспільного сприйняття. Наразі існує дисбаланс, де мешканці великих міст мають переваги над сільським населенням у питаннях уникнення військової служби, і практика використання грошових коштів або зв’язків для ухилення не є таємницею. Міністр Федоров обіцяє, що другий етап реформи буде сфокусований на усуненні цих недоліків, що стане перевіркою здатності міністерства реалізувати заявлені цілі.
