Дефіцит робочої сили та залучення іноземних фахівців
Дефіцит робочої сили в Україні співіснує з обмеженими практиками залучення іноземних фахівців, що формує системний виклик для бізнесу. Результати опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA) серед членських компаній ілюструють поточний стан та бар’єри в цьому процесі.
- Близько 45% компаній наразі не розглядають можливість найму іноземних працівників.
- Ще 41% теоретично допускають таку опцію.
- Практичний досвід залучення іноземних фахівців є лише у 2% респондентів.
- 12% компаній активно працюють у цьому напрямі.
- Серед ключових викликів бізнес називає мовний бар’єр, складність адаптації працівників, бюрократичні процедури, високу вартість легалізації та тривалі строки оформлення.
- 87% компаній, що мають практичний досвід, вважають чинні процедури працевлаштування іноземців складними, зокрема 33% – надмірно складними.
Процедури працевлаштування: тривалість та витрати
Як зазначається у матеріалі Європейської Бізнес Асоціації, процес залучення іноземного працівника в Україні зазвичай триває від 1 до 6 місяців. 36% компаній відзначають термін 1–3 місяці, 42% – 3–6 місяців, а 19% – понад півроку. Лише 3% респондентів вказують на період до одного місяця.
Найбільш суттєвими додатковими витратами, пов’язаними із залученням працівників з-за кордону, бізнес визначає забезпечення житлом, оформлення документів та послуги посередників.
Кадровий профіль та економічна доцільність
Більшість компаній Асоціації залучають іноземних працівників переважно з країн Європейського Союзу. У поодиноких випадках фахівці прибувають з країн Азії. Найчастіше це технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент/C-level. Майже половина опитаних компаній (48%) залучають іноземних фахівців на довгостроковий період, який становить 1–3 роки.
При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії. Протилежної думки дотримуються лише 3% опитаних.
Шляхи оптимізації та альтернативи
Серед змін, які могли б полегшити процес залучення іноземців, бізнес насамперед називає цифровізацію процедур, спрощення дозволів і міграційних вимог, зниження вартості та скорочення строків оформлення.
Європейська Бізнес Асоціація також зазначає, що 41% компаній вважають: посилення державної підтримки працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) могло б зменшити потребу в залученні іноземних працівників. Ще 37% опитаних припускають, що це частково вплинуло б на ситуацію.
Загальний контекст кадрового дефіциту
Опитування проводилося з 18 травня до 5 червня 2026 року серед керівників та HR-фахівців членських компаній асоціації. Участь взяли 100 респондентів, з яких 44% – великі підприємства, 36% – середні та 20% – малі.
Дані за попередні періоди демонструють, що у 2025 році було видано 9582 дозволи на застосування праці іноземців і осіб без громадянства, тоді як 3310 дозволів було скасовано. Це призвело до того, що в країні залишилося 6272 трудових мігранти.
У контексті поточної ситуації, Ігор Терехов, міський голова Харкова, та колеги по Асоціації прифронтових міст та громад – об’єднанню муніципалітетів, що розташовані поблизу зони бойових дій – раніше зверталися до уряду та Верховної Ради щодо недопущення масового, неконтрольованого залучення трудових мігрантів.
Проблема «браку робочої сили» оновила історичний максимум з початку щомісячних опитувань Інституту економічних досліджень (ІЕД) щодо основних перешкод для ведення бізнесу у воєнний час. У квітні ця проблема турбувала 68% бізнесів, що підкреслює актуальність кадрового питання в національній економіці.








