- Вичерпання запасів ключових протиракетних комплексів С-300 у Росії.
- Потенційне посилення ефективності ударів України вглиб РФ.
- Використання С-300 Росією для наземних ударів та виснаження запасів.
- Проблеми РФ з поповненням ракет через санкції та відсутність компонентів.
- Масштабні атаки БПЛА на Москву, зокрема на НПЗ, 16 та 18 червня.
Дефіцит протиракетних систем
На тлі чотирьох років повномасштабної війни, Російська Федерація стикається з вичерпанням запасів певного типу протиракетних комплексів. Як зазначається у матеріалі CBS News, це може створити умови для посилення ефективності українських ударів по території Росії.
Згідно з даними розвідки, озвученими трьома українськими чиновниками, у Росії спостерігається дефіцит ракет для зенітно-ракетних комплексів С-300. Ця система, розроблена в СРСР у 1960−1970-х роках, традиційно була одним з основних елементів російської протиповітряної оборони (ППО) проти крилатих та балістичних ракет.
Сучасніші системи, такі як С-350, С-400 та Панцир-С1, використовуються Росією у війні проти України. Проте, публікація вказує, що комплекси С-300 залишаються частиною системи захисту Москви від українських атак.
Скорочення запасів та причини
За оцінками українських спецслужб, у 2025 році Росія мала у своєму розпорядженні понад 400 ракет РМ-48У для систем ППО С-300ПМ та С-400. Поточні обсяги запасів українські чиновники не уточнюють, проте підтверджують їхнє скорочення, називаючи кілька причин.
Однією з причин є використання російською окупаційною армією комплексів С-300 для ударів по Україні, як повідомили два джерела. Додатково, російські запаси ракет ППО вичерпуються внаслідок регулярних атак України.
Сили оборони України, згідно з аналітичними оцінками, прагнуть посилити цей дефіцит, завдаючи прямих ударів по системах ППО противника.
Виклики поповнення та виробництва
Роб Лі, експерт з російських збройних сил Інституту досліджень зовнішньої політики, підтверджує швидке вичерпання російських зенітних ракет. Він зазначив, що Україна здатна виробляти більше ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА), ніж Росія в деяких випадках може виробляти зенітних ракет.
Поповнення запасів може виявитися складним завданням для Росії, констатує CBS News. Один з українських чиновників вказав на нестачу ключових компонентів для виробництва перехоплювачів, зокрема систем наведення та модулів керування. Санкції створюють проблеми для РФ у їх закупівлі у китайських та західних виробників.
Українська розвідка, втім, попереджає, що Росія все ще має у своєму розпорядженні інші, більш сучасні системи ППО для захисту від атак.
Інтенсифікація ударів та їх наслідки
Ці події є частиною тренду зростання інтенсивності українських ударів по об’єктах на території Росії.
Вранці 18 червня Москва зазнала масованої атаки безпілотників. Сергій Собянін, мер міста, заявив про нібито збиття понад сотні дронів. У місті спостерігалися масштабні пожежі та задимлення, зокрема, поблизу Московського нафтопереробного заводу (НПЗ), розташованого в районі Капотні.
Російські медіа охарактеризували цю атаку як найбільшу на російську столицю з початку війни. Також були введені обмеження на виліт та прийом літаків у всіх московських аеропортах.
Це була друга атака на Московський НПЗ за два дні. 16 червня Служба безпеки України (СБУ) завдала удару по ключовій установці первинної переробки нафти заводу. Після попередньої атаки Московський НПЗ тимчасово зупинив роботу.
