Іранські атаки та реакція регіону
Іранські сили здійснили атаки на території Бахрейну та Кувейту. Ця подія послідувала за попередніми військовими діями Сполучених Штатів. Атаки, що відбулися, супроводжувалися заявами Ірану про можливість зриву поточних переговорів, спрямованих на завершення конфлікту.
У Кувейті військові підрозділи протиповітряної оборони (ППО) зафіксували та перехопили дві балістичні ракети, а також невстановлені безпілотні літальні апарати. Як повідомляється, інцидент не призвів до жертв серед населення чи значних руйнувань інфраструктури. На території Бахрейну удар призвів до пошкодження житлового будинку, розташованого поблизу міжнародного аеропорту. Загиблих внаслідок цього інциденту не зареєстровано.
Заяви Корпусу вартових Ісламської революції
Представники Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) — військово-політичної організації, що є частиною збройних сил Ірану — заявили, що їхньою ціллю була авіабаза «Аль-Асад», розміщена в Кувейті. Одночасно, КВІР висловив попередження. Було зазначено, що подальші військові удари з боку Сполучених Штатів призведуть до «повного припинення» дипломатичних переговорів, що стосуються встановлення миру. Це є частиною тенденції до циклічної ескалації та деескалації напруженості в регіоні Перської затоки.
Передумови ескалації: удари США
26 червня військові сили Сполучених Штатів завдали ударів по визначених військових об’єктах на території Ірану. Ці дії стали відповіддю на попередню атаку на комерційний танкер Kiku. Цей танкер здійснював прохід через Ормузьку протоку – ключовий морський шлях для транспортування нафти. Президент США Дональд Трамп публічно заявив про готовність застосувати військову силу проти Ірану у випадку повторного порушення режиму припинення вогню, як зазначається у матеріалі Associated Press.
Контекст попередніх домовленостей
Зазначені події розгортаються на тлі нещодавніх спроб деескалації. Раніше Дональд Трамп заявляв про встановлення миру з Іраном, однак Іран продемонстрував опір, що свідчило про складність досягнення справжньої мирної угоди. Адміністрація Трампа розраховувала на можливість домовленостей з поміркованим крилом іранської влади, що, однак, виявилося хибною оцінкою ситуації, як випливає з матеріалу The New York Times.
Ормузька протока, яка була закрита з кінця лютого через конфлікт між США та Іраном, була знову відкрита минулого тижня. Це сталося після досягнення домовленості між сторонами про припинення бойових дій на 60 днів. У рамках цих домовленостей Сполучені Штати скасували морську блокаду іранських портів. Наслідком цієї деескалації стало зниження світових цін на нафту до 73 доларів за барель, що є найнижчим показником з березня.
22 червня, за результатами переговорів у Швейцарії, Іран та Сполучені Штати узгодили дорожню карту. Цей документ мав на меті сприяти укладенню фінальної угоди протягом 60 днів. Того ж дня Сполучені Штати тимчасово зняли санкції, що стосувалися виробництва, постачання та продажу іранської нафти.
