Ключові факти нічної атаки
- У ніч проти четверга, 2 липня, столиця України Київ зазнала масованої атаки із застосуванням ракет та безпілотних літальних апаратів.
- Зафіксовано пошкодження в усіх районах міста.
- Щонайменше 18 осіб загинули, 85 отримали поранення, серед них двоє дітей.
- Повітряна тривога в Києві тривала понад 11 годин, з 19:52 1 липня до 07:06 2 липня.
- Атака відбулася після попередження Президента України Володимира Зеленського про підготовку Росією нового масованого удару.
Обсяг ураження та його наслідки
Нічна атака призвела до значних руйнувань цивільної інфраструктури та житлового фонду в Києві. За даними, наданими міністром внутрішніх справ України Ігорем Клименком, було уражено понад 20 житлових будинків у місті, а загалом пошкоджено близько сотні. Рятувальні служби працювали на 15 локаціях, розбираючи завали. У Дарницькому районі відбулися прямі влучання у кілька житлових будинків, включаючи п’яти- та дев’ятиповерхівки, що призвело до часткових руйнувань та пожеж. Міністр Клименко зазначив, що вперше в Україні з-під завалів у Дарницькому районі вдалося деблокувати сімох людей.
Пошкодження міської інфраструктури
Окрім житлових будинків, пошкодження отримали інші об’єкти. Наприклад, внаслідок влучання у Дарницькому районі було знищено склад мережі магазинів електроніки Moyo. У Шевченківському районі сталася пожежа спільної покрівлі семиповерхового житлового будинку та готелю CityHotel Residence за адресою бульвар Тараса Шевченка, 4. Були пошкоджені енергооб’єкти ДТЕК, що призвело до тимчасового відключення електропостачання для частини споживачів. Станція швидкої допомоги зазнала ураження, внаслідок чого було пошкоджено дев’ять автомобілів та поранено шість працівників. Також постраждав науковий інститут та евакуйована з Маріуполя обласна лікарня інтенсивного лікування, де було пошкоджено операційну та поліклініку, як повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін. За інформацією КМДА, травм зазнали крокодили та черепахи у Київському зоопарку, постраждали також його будівлі. Загалом у Києві утворилася велика вирва між багатоповерхівками в Солом’янському районі після влучання ракети.
Жертви серед цивільного населення
За уточненими даними ДСНС, станом на 13:30 кількість загиблих у Києві досягла 18 осіб, постраждали 85, серед них двоє дітей. Міський голова Києва Віталій Кличко зазначив, що до лікарень столиці госпіталізовано 70 постраждалих, включно з п’ятирічною дівчинкою, її однорічним братом, якого оперують, та шістнадцятирічною дівчиною. У п’ятницю, 3 липня, в Києві оголошено днем жалоби.
Оцінка застосованих засобів ураження
Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат, який відповідає за інформування про діяльність українських Військово-повітряних сил, назвав удар 2 липня одним із наймасованіших по столиці. Він акцентував на комбінованому характері атаки, метою якої було перевантаження української системи протиповітряної оборони (ППО).
Характеристики атаки
Загалом було зафіксовано 570 засобів повітряного нападу, включаючи 74 ракети та 496 БПЛА різних типів. До них належали чотири протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», 24 балістичні ракети «Іскандер-М» або зенітні керовані С-400, 34 крилаті ракети Х-101, вісім крилатих ракет «Калібр» та чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69. Безпілотні апарати включали ударні БПЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» та дрони-імітатори типу «Пародія». Особливість удару полягала у великій кількості ракет, що атакують за балістичною траєкторією, такі як «Іскандер-М», С-400, які противник використовує як балістичні, та протикорабельні ракети «Циркон».
Ефективність протиповітряної оборони
За даними Повітряних сил, більшість крилатих ракет – 32 з 34 Х-101 та всі вісім «Калібрів» – були збиті. Також вдалося знищити всі чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 476 з 496 ударних БПЛА. Результативність збиття дронів склала до 90%. Однак балістичні ракети залишаються “слабким місцем” для української ППО: з 24 балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400 було збито чотири, а жодна з чотирьох ракет “Циркон” не була перехоплена. Юрій Ігнат підкреслив необхідність збільшення поставок систем Patriot та ракет до них для захисту не лише столиці, а й інших регіонів, які також зазнають балістичних ударів.
Реакція влади та міжнародні заклики
Президент України Володимир Зеленський, реагуючи на атаку, наголосив на першочерговості постачання систем ППО для України. Він закликав до внесків у програму PURL та до реалізації домовленостей про виробництво антибалістичних систем, висловивши сподівання на рішення Сполучених Штатів щодо ліцензій на Patriot. Андрій Сибіга, заступник керівника Офісу Президента України, звернувся до партнерів із вимогою не відкладати рішення щодо протиповітряної оборони. Він назвав ці удари воєнними злочинами та закликав до відповідальності.
Заходи реагування
Під час атаки понад 52 тисячі людей скористалися станціями метро як укриттями, що стало новим рекордом. Після завершення повітряної тривоги рух більшості порушених маршрутів транспорту в Києві було відновлено, метро працювало у звичайному режимі. У Києві та області, де також були зафіксовані удари по цивільній інфраструктурі, тривають пошуково-рятувальні операції та роботи з ліквідації наслідків.
