Дискурс щодо військової допомоги
Дискурс навколо військової допомоги Україні відображає постійні корективи у моделях міжнародної безпекової співпраці та процедурах підтримки.
- Україна самостійно формує власні оборонні потреби.
- Запити української сторони можуть включати ракети-перехоплювачі.
- Європейська комісія розглядає ці запити у прискореному режимі.
- Пріоритет у закупівлях надається озброєнню, виробленому в ЄС або Україні.
- Фінансування закупівлі за межами Євросоюзу можливе за потреби.
- Постачання ракет для протиповітряної оборони України від партнерів скоротилося втричі у першому півріччі 2026 року.
- Офіційна причина скорочення поставок — бойові дії на Близькому Сході.
- Президент Володимир Зеленський заявив про відмову партнерів у передачі додаткових антибалістичних систем.
Позиція Європейської комісії щодо оборонних запитів
Речник Європейської комісії Балаж Уйварі, посадовець, відповідальний за комунікацію з питань політики та діяльності Європейської комісії, прокоментував механізми запитів України щодо військової допомоги. Його заява прозвучала у відповідь на попередні твердження про можливі відмови у наданні додаткових протибалістичних засобів.
Балаж Уйварі зафіксував, що Україна має автономне право визначати свої оборонні потреби. Цей процес включає можливість звернення із запитами, які можуть стосуватися, зокрема, ракет-перехоплювачів та супутнього обладнання, призначеного для протидії балістичним атакам. Європейська комісія, за його словами, розглядає такі запити.
Коментуючи заяву Президента України Володимира Зеленського, яка стосувалася відмови партнерів у наданні додаткових протибалістичних засобів, Уйварі підкреслив, що саме українська сторона ініціює запити, базуючись на ситуації на полі бою, як зазначається у матеріалі babel.ua. Він зазначив, що українська сторона регулярно надсилає нові запити та укладає контракти, які розглядаються Єврокомісією у «максимально швидкому режимі».
Щодо потенційних перешкод у передачі ракет-перехоплювачів, які вже є у розпорядженні окремих країн-членів Європейського Союзу, Уйварі заявив про відсутність інформації щодо таких проблем. Він також акцентував на пріоритетності закупівлі озброєння, виробленого на території ЄС або України. Водночас, чинні регуляторні норми допускають фінансування закупівель і за межами Євросоюзу, якщо цього вимагає ситуація.
Європейська комісія продовжує роботу над новими пакетами військової допомоги для України. Представник Єврокомісії запевнив, що інформація про нові переліки продукції буде оголошена публічно після їхнього внутрішнього затвердження. Як приклад було наведено оголошення про пакет у 10 мільярдів євро, призначений для закупівлі ракет, безпілотників та винищувачів, що відбулося під час візиту президентки Єврокомісії до Києва.
Заява Президента України
Ці коментарі прозвучали після заяви Президента України Володимира Зеленського, зробленої на засіданні Ради національної безпеки і оборони 2026 року. Зеленський повідомив про відмову з боку партнерів у передачі додаткових антибалістичних систем. Він не виключив, що така позиція може бути пов’язана з очікуванням більшої поступливості з боку України.
За словами Президента, у першому півріччі 2026 року обсяги поставок ракет для систем протиповітряної оборони України від партнерів скоротилися у три рази порівняно з попереднім роком. Офіційною причиною, повідомленою Києву партнерами, були визначені бойові дії на Близькому Сході.
