- Україна завдала комбінованого удару по військово-морській базі РФ у Новоросійську.
- Збройні Сили України звільнили 745 км² території та 26 населених пунктів.
- Російський бюджет за липень зафіксував дефіцит 0,72 трлн рублів, перевищивши річний план.
- Росія розпочала імпорт бензину з Індії через дефіцит палива.
- Молдова надала 50% знижку на транзит українських вантажів залізницею.
- Росія накопичила близько 6,2 тис. дронів-камікадзе «Герань».
- Суд підтвердив носіння електронного браслета колишнім керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком.
Військова кампанія: дії сторін та їх наслідки
На фіксується інтенсифікація військових операцій з обох сторін, а також їх прямий вплив на логістичні та економічні аспекти конфлікту. Цей період характеризується поєднанням значних військових операцій та їх непрямих економічних наслідків.
Українські операції: Новоросійськ та наступ на суші
Українські Сили здійснили комбінований удар по військово-морській базі Російської Федерації в Новоросійську. Президент Володимир Зеленський повідомив про проведення «унікальної операції» Силами оборони. Ураження об’єктів здійснювалося за допомогою дронів «Паляниця», ракет «Нептун» та морських безекіпажних систем. За заявою Президента, було уражено «останній основний форпост російського флоту в Чорному морі». Цілі розташовувалися на відстані понад 300 км від лінії фронту. Серед уражених об’єктів фігурують позиції протиповітряної оборони, причали та елементи портової інфраструктури.
Нічна атака призвела до пожеж у районі порту та ймовірного влучання в зерновий елеватор. Влучання в елеватор може зупинити експорт пшениці через порт Новоросійська. Місто Новоросійськ, населення якого перевищує 260 тис. осіб, залишилося без водопостачання внаслідок пошкодження магістрального трубопроводу, як зазначено у матеріалі The Moscow Times.
Паралельно з цим, Україна припинила інтенсивні атаки дронами на неросійські нафтові танкери, які використовують порт у Новоросійську. Це рішення було прийнято наприкінці минулого місяця на прохання віцепрезидента США Джей Ді Венса, як повідомило видання FT з посиланням на українських чиновників.
На сухопутному театрі бойових дій, Збройні Сили України підбили підсумки наступальної операції Десантно-штурмових військ. Операція тривала двома етапами з до на Олександрівському напрямку. Володимир Зеленський заявив, що за цей період Сили оборони звільнили територію площею 745 км², повернувши під контроль України 26 сіл у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях. Операцію було охарактеризовано як «чітко виконану».
Російські дії та втрати
Міністерство оборони України зафіксувало рекордні втрати російської військової техніки та особового складу. У липні було знищено або підбито 13 998 одиниць автомобільної техніки Росії, що є найбільшим місячним показником за весь період повномасштабної війни. Втрати живої сили склали 42 860 осіб убитими та пораненими, що є найвищим показником з .
У ніч проти російські війська завдали удару по Запоріжжю, пошкодивши торговельний центр «Епіцентр». Унаслідок атаки спалахнула пожежа, постраждалих не зафіксовано. Також вночі армія РФ атакувала Україну дронами-камікадзе та авіаційними ракетами, спричинивши пожежі та руйнування в Одесі та Полтавській області. Вранці та вдень того ж дня Київ та Київська область зазнали атак реактивних безпілотників. У Броварському районі Київської області виникла пожежа складських будівель, 65-річний чоловік отримав осколкові поранення, як підтвердив голова Київської обласної державної адміністрації Тимур Ткаченко. Один з дронів впав у Дарницькому районі, пошкодивши нежитлове приміщення.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР), Росія накопичила близько 6,2 тис. дронів-камікадзе «Герань» різних версій. Обмежені виробничі можливості не дозволяють військам РФ постійно підтримувати високу інтенсивність запусків, що призводить до варіативності кількості дронів у атаках: від 150-200 до 600-1000 одиниць у наймасованіших обстрілах.
Заяви та стратегічні відповіді
Володимир Путін, президент Російської Федерації, виступив із заявою, яку можна інтерпретувати як загрозу захоплення суден Європейського Союзу. Під час зустрічі з військовими Тихоокеанського флоту він назвав це «дзеркальними» діями у відповідь на арешти та затримання підсанкційних суден «тіньового флоту» РФ. Путін зазначив, що такі дії можуть бути здійснені «в будь-якому місці», зокрема й у зоні відповідальності Тихоокеанського флоту, без уточнення правових підстав обмежень ЄС щодо російського «тіньового флоту».
Економічні аспекти конфлікту
Економічний вимір конфлікту проявляється через бюджетні показники РФ та наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
Російська економіка: дефіцит та імпорт
Федеральний бюджет Росії у липні повернувся до дефіциту після червневої «профіцитної паузи». Витрати країни зростають швидше за доходи. За доходи федерального бюджету становили 3,49 трлн рублів, тоді як видатки сягнули 4,21 трлн рублів, що призвело до місячного дефіциту у 0,72 трлн рублів (8,7 млрд доларів США), як зазначило російське ділове видання «Комерсант» з посиланням на Міністерство фінансів РФ. За підсумками січня-липня, доходи бюджету склали 22,1 трлн рублів, а витрати — 28,6 трлн рублів. Дефіцит досяг 6,5 трлн рублів, або 2,8% ВВП, що у 1,7 раза перевищує річний план, який передбачає дефіцит на рівні 1,6% ВВП (3,8 трлн рублів).
Росія почала імпортувати бензин, зокрема з Індії. Перший імпорт моторного палива з цієї країни зафіксовано , як написало Bloomberg з посиланням на дані компанії Kpler. Тривалість необхідного маршруту свідчить про загострення ситуації з дефіцитом палива, спричиненого ударами України по нафтопереробних заводах. Аналітична компанія EA Analytics підрахувала, що в обсяг переробки нафти в Росії становив 3,6 млн барелів на добу, що приблизно на третину менше за сезонну норму. Удари по НПЗ посилилися, атакуючи п’ять переробних підприємств минулого тижня та ще щонайменше два цього тижня.
Міжнародна співпраця: підтримка українського експорту
Молдова запровадила з до кінця 50% знижку на транзитні залізничні перевезення українських вантажів. Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький після домовленостей з прем’єр-міністром Молдови Василем Тофаном. Цей крок розглядається як практичне рішення для українських експортерів в умовах безпекових ризиків у Чорному морі. Крім того, з буде змінено маршрут потяга Київ — Кишинів, що, за словами Корецького, забезпечить більш зручний та швидкий трансфер до аеропорту Кишинева.
Правові рішення
Статус Андрія Єрмака
Вищий антикорупційний суд розглянув апеляцію захисту колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака щодо застосування електронного браслета як засобу контролю. Суд вирішив залишити ухвалу слідчого судді без змін, підтвердивши продовження носіння Єрмаком електронного браслета, як інформує «Суспільне».
