- На початку весни 2026 року тодішній міністр оборони Михайло Федоров анонсував реформування системи оборонних закупівель.
- Одночасно Міністерство оборони вело переговори з західними партнерами щодо використання частини кредиту ЄС обсягом €90 мільярдів.
- Агенція оборонних закупівель (АОЗ) на початку серпня підготувала довідку, яка прогнозувала затримки з тендерами та можливі проблеми з поставками зброї.
- 14 серпня 2026 року «Рада зброярів» публічно заявила про ризики для виробників через затримки у контрактуванні.
- 15 серпня 2026 року відбулася зустріч представників Міністерства оборони з виробниками зброї для обговорення ситуації.
Реформа закупівель та європейська фінансова підтримка
На початку весни року Міністерство оборони України ініціювало трансформацію системи закупівель. Тодішній міністр оборони Михайло Федоров заявив про переведення процедур на прозорі тендерні механізми. Паралельно з цим, як зазначається у матеріалі «Бабеля», відомство проводило переговори із західними партнерами щодо умов використання частини кредиту Європейського Союзу (ЄС) обсягом €90 мільярдів, призначеного для України.
Початкові позиції сторін щодо використання цих коштів розходилися. Партнери наполягали на придбанні європейського озброєння та адмініструванні кредиту з їхнього боку. Українська сторона, представники Міністерства оборони, аргументували необхідність витрат в Україні, зокрема на вітчизняну зброю. Компромісне рішення передбачало, що Міністерство оборони надаватиме європейським партнерам перелік необхідної продукції (product schedule), захищатиме його в Брюсселі, а партнери голосуватимуть за кожен окремий такий перелік.
Передача адміністрування коштів українській стороні обумовила підвищені вимоги Євросоюзу до прозорості розподілу. Міністерство оборони зобов’язалося витратити частину отриманих коштів через тендерні торги. Цей механізм, на відміну від прямих закупівель, де формування потреби належить Генеральному штабу, а вибір постачальників — Агенції оборонних закупівель (АОЗ), мав мінімізувати ручне управління та корупційні ризики.
Особливості впровадження тендерних процедур
Впровадження тендерів вимагає попередньої підготовки технічних специфікацій (ТТХ), яка включає розробку та опис тактико-технічних характеристик виробів. Цей процес, за оцінками, є довготривалим і складним. У Міністерстві оборони, як повідомило джерело «Бабеля», усвідомлювали потенційні складнощі. Планувалося, що до жовтня включно запас за основними категоріями дронів буде створено за рахунок прямих контрактів, а після цього — через тендери.
Після звільнення міністра Федорова та призначення виконуючим обов’язки Євгенія Хмари, на початку серпня Агенція оборонних закупівель (АОЗ), центральний орган виконавчої влади, що відповідає за прозорі та ефективні закупівлі для потреб оборони, підготувала довідку. У цьому документі, що є у розпорядженні «Бабеля», прогнозувалися труднощі із своєчасним проведенням тендерів та можливі проблеми з поставками зброї.
Згідно з довідкою, на початку червня АОЗ отримала від Міністерства оборони перелік озброєння для закупівлі через тендери. Хоча точна сума засекречена, джерела «Бабеля» в оборонній сфері оцінюють її в понад 300 мільярдів гривень, що відповідає приблизно половині бюджету АОЗ за попередній рік. Перелік переважно включав безпілотники та різні типи боєприпасів, з терміном поставки у другій половині року. Відповідальними за підготовку ТТХ АОЗ назвала новостворені Центри компетенцій Міністерства оборони.
Проте, на початок серпня, Агенція отримала специфікації лише за кількома з сорока позицій. У довідці зазначалося, що навіть у разі передачі решти ТТХ до середини серпня, перші поставки за більшістю найменувань відбудуться не раніше кінця року. Інформація з цієї довідки була розповсюджена серед депутатів, громадського сектора та виробників озброєння.
Реакція виробників та позиція Міністерства оборони
Виробники озброєння висловили занепокоєння. За словами одного з учасників ринку, які наводить «Бабель», після Ставки в жовтні минулого року їм було запропоновано збільшити виробничі потужності для забезпечення потреб військових, включаючи середні та далекобійні ударні засоби. Багато підприємств орендували нові приміщення та наймали персонал, який, через затримки з тендерами, міг залишитися без роботи. Ці ризики були публічно озвучені «Радою зброярів» 2026 року. Виконавчий директор організації Ігор Федірко того ж дня опублікував розгорнутий пост, закликаючи Міністерство оборони забезпечити безперервність контрактування для підтримки виробничого планування та збереження команд. Він акцентував, що під час війни припинення одного механізму (прямих закупівель) без негайної заміни новим є неприпустимим.
Інформоване джерело «Бабеля» в Міністерстві оборони вказало на неточності та протиріччя у довідці АОЗ та висновках виробників. За його словами, Міністерство оборони не припиняло прямі закупівлі, навпаки, вони проводяться в першу чергу. Співрозмовник зазначив, що якби європейський кредит був доступний у березні-квітні, літо могло б бути періодом тендерів. Однак перші кошти надійшли лише наприкінці червня, що призвело до випадання цього місяця з графіку закупівель. Також сума, про яку згадує АОЗ, була отримана поступово і призначалася як для тендерів, так і для прямих контрактів.
Окремою проблемою залишається розробка ТТХ для тендерів, яку, на думку АОЗ та Ігоря Федірка, мали здійснювати Центри компетенцій Міністерства оборони. Створення цих центрів, які мали функціонувати за ключовими напрямами (Middle Strike, Deep Strike, артилерія тощо), було анонсовано міністром Федоровим у березні року. Їхнім завданням є аналіз поля бою, технологій, визначення розвитку оборонних спроможностей та відповідних виробничих вимог. Проте за час перебування Федорова на посаді було запущено лише один такий центр, що спеціалізується на впровадженні ШІ в оборонній сфері. Екс-міністр пояснив затримку гальмуванням процесу з боку Генерального штабу, який де-юре відповідає за розробку ТТХ і блокував переведення фахівців.
Незважаючи на це, за інформацією співрозмовника «Бабеля» в Міноборони, робота над ТТХ просувалася, хоча й повільно, силами експертних груп, що працювали на «горизонтальних звʼязках». Механізм включав розробку «чернеток» ТТХ, тестування їх гіпотез на військових через опитувальники, коригування характеристик на основі зворотного зв’язку та фінальне погодження з Генеральним штабом. Після затвердження документи поверталися до Міністерства оборони, яке передавало їх АОЗ. Цей механізм продовжує функціонувати.
Діалог та перспективи
Зранку 2026 року відбулася зустріч представників Міністерства оборони, включаючи заступника виконуючого обов’язки міністра Олексія Вискуба, з виробниками зброї. Зустріч тривала майже три години. За підсумками, Ігор Федірко публічно заявив про «майже магічну суботу», вказуючи на вирішення низки питань. Представники Міноборони повідомили виробникам про такі рішення:
- Переважна більшість ТТХ була погоджена та передана до АОЗ для ініціювання закупівель.
- Більшість Центрів компетенцій створено, але спостерігається дефіцит кадрів та проблеми з призначеннями. Очікується активізація роботи до кінця місяця.
- Частина прямих контрактів, які тривалий час очікували на підписання, отримала рух.
- Частина коштів перерозподіляється на прямі закупівлі.
- Для оптимізації комунікації між виробниками, Міністерством оборони та АОЗ планується запуск електронної системи взаємодії. Терміни впровадження системи наразі не визначені.
За словами одного з виробників, присутнього на зустрічі, більшість претензій щодо тендерів, адресованих Міністерству оборони, мали б бути спрямовані Генеральному штабу, який гальмував роботу з ТТХ. Ігор Федірко також відзначив незадовільну комунікацію з виробниками.
Після зустрічі АОЗ підтвердила «Бабелю» отримання нових ТТХ, але відмовилася надавати конкретні цифри, посилаючись на службовий характер інформації. За даними «Бабеля», йдеться про менше ніж половину найменувань, але надходження ТТХ очікується. Щодо решти переліків для прямих контрактів, їх сформує Генеральний штаб за власними назвами, передасть Міністерству оборони, а те — АОЗ.
Джерела «Бабеля» в Міністерстві оборони також повідомили, що де-юре Центри компетенцій ще не створені, але планується запуск кількох: безпілотних систем, ППО, РЕБ, артилерії та Центру когнітивної війни. Щодо тендерів, Міністерство оборони повідомило про вже проведені торги по артилерії та мідлстрайках. Цього тижня заплановано оголошення тендерів по дипстрайках, дронах на оптоволокні та НРК, ТТХ до яких Генеральний штаб погодив минулої п’ятниці. Також у планах — торги по FPV-дронах.
Співрозмовник «Бабеля» в Міністерстві оборони, залучений до переговорів з європейцями, висловив занепокоєння не щодо кінця року, а щодо першого кварталу року. Зростання потреб Сил оборони вимагатиме значних додаткових коштів (кілька сотень мільярдів гривень) на зброю в кінці року для уникнення дефіциту постачань на початку року. За словами співрозмовника, бюджет не передбачає таких сум, і розрахунок можливий лише на кредити. Це вимагатиме переговорів з партнерами щодо дострокового фінансування на рік, що є завданням для Міністерства фінансів.
Додатковим фактором ризику для закупівель на другу половину року є потенційна зміна керівництва АОЗ. За інформацією «Бабеля», керівник Агенції Арсен Жумаділов планує достроково розірвати контракт. На його місце в якості програмного директора має прийти Артем Романюков, керівник Директорату політики закупівель Міноборони, до моменту проведення відкритого конкурсу. В АОЗ наразі не коментують плани Жумаділова, який в останньому інтерв’ю «Бабелю» заявляв про намір залишатися на посаді до березня року.
