- Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) представили матеріали розслідування щодо легалізації 150 мільйонів гривень.
- Зазначені кошти, отримані злочинним шляхом, були використані для внесення застави за фігуранта справи «Мідас», імовірно, колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.
- Учасниками схеми легалізації, за даними слідства, були заступниця керівника Офісу Президента України, колишній народний депутат, голова правління державного АТ «Сенс Банк» та голова наглядової ради цього банку.
- Їм оголошено про підозру за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, що стосується легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
- Схема передбачала використання державного банку та рахунків підконтрольних юридичних осіб; у червні її учасники набули фактичного контролю над АТ «Сенс Банк».
Оприлюднення деталей розслідування
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оприлюднили результати розслідування щодо легалізації грошових коштів, отриманих внаслідок протиправної діяльності. Обсяг легалізованих коштів склав 150 мільйонів гривень. Ці кошти, як зазначається у матеріалі , були спрямовані на оплату застави за одного з фігурантів так званої «справи Мідас». Хоча ім’я фігуранта офіційно не називається, зібрані дані вказують на колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.
Учасники та механізм схеми
Слідство встановило коло осіб, причетних до злочинної групи. До її складу, за даними правоохоронців, входили: заступниця керівника Офісу Президента України – адміністративного органу, що забезпечує діяльність Президента; колишній народний депутат; голова правління АТ «Сенс Банк» – державного банку, а також голова наглядової ради цього банку та інші особи. Зазначеним особам оголошено про підозру за фактом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, відповідно до частини 3 статті 209 Кримінального кодексу України.
Реалізація схеми легалізації здійснювалася із залученням державного банківського закладу та фінансових рахунків, що перебували під контролем учасників групи. На початку червня учасники схеми отримали фактичний контроль над АТ «Сенс Банк».
Документація та переговори
Правоохоронними органами було оприлюднено записи розмов. Одна з них зафіксувала бесіду заступниці керівника Офісу Президента (медіа ідентифікували її як Ірину Мудру) з невстановленим співрозмовником. У цій розмові згадується забезпечення «даху» для «Сенс Банку», який мали надати особа на ім’я Давид та голова комітету Верховної Ради України (парламенту), ім’я якого на записах було приховано. Цитується фраза: «Типу вони не будуть мочити Сенс Банк, а Сенс Банк їм башлятиме. Спочатку Давид прийшов, потім *** (голова комітету ВРУ). А телефонує мені біженець наш ізраїльський. Ну типу Тимур (імовірно, Тимур Міндіч). Телефонує *** (високопосадовець ОПУ), візьми, будь ласка, Сенс Банк».
НАБУ також зафіксувало спроби інфільтрації підконтрольних осіб до складу НАБУ та інших правоохоронних структур. В інших фрагментах розмов фігуранти обговорюють внесення застави за фігуранта справи «Мідас», якого ідентифікують як Германа Галущенка. НАБУ вказує, що чоловіками на записах є колишній народний депутат та його довірена особа. До колишнього народного депутата співрозмовник звертається на ім’я Макс, що у медіа асоціювалося з Максимом Микитасем.
Хронологія та фінансові операції
Згідно з даними слідства, довірена особа колишнього народного депутата провела зустріч із головою правління «Сенс Банку». Після цієї зустрічі він поінформував колишнього народного депутата про її результати, включаючи можливі труднощі з оплатою застави. Згодом колишній народний депутат повідомив про цю розмову заступниці керівника Офісу Президента.
Процес легалізації та передачі коштів відбувався у кілька траншів:
- Перший транш у розмірі 50 мільйонів гривень був доставлений до офісу колишнього народного депутата. З них 15 мільйонів гривень отримала довірена особа, а решта коштів була передана до «пральні» — конвертаційного центру.
- доставили другий транш у розмірі 10 мільйонів гривень.
- Третій транш, обсягом 70 мільйонів гривень, також був доставлений до того ж офісу, де був розділений: 20 мільйонів гривень отримала довірена особа, а 50 мільйонів гривень були передані до «пральні».
- Останній транш у розмірі 20 мільйонів гривень був реалізований за аналогічною схемою.
Усі ці кошти, загальною сумою 150 мільйонів гривень, були внесені як застава за фігуранта справи «Мідас» Германа Галущенка. Цей випадок ілюструє системні виклики у сфері протидії корупції, що вимагають посиленої уваги до механізмів відмивання коштів.
