Виключення антикорупційних ініціатив з порядку денного Верховної Ради

Комітет Верховної Ради, рішення щодо виключення антикорупційних законопроєктів.

Рішення Комітету Верховної Ради щодо антикорупційних законопроєктів

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності рекомендував виключити пакет антикорупційних законопроєктів з порядку денного. Підставою для такого рішення була вказана «втрата актуальності», як зазначається у матеріалі Censor.NET.

Ця дія викликала реакцію народного депутата Ярослава Железняка. Він підтвердив факт виключення зазначених законопроєктів.

Обставини та ініціатори

Рішення комітету було ухвалене після звернення народних депутатів Бужанського та Савченко. Воно призвело до ситуації, коли Верховна Рада не зможе розглядати та голосувати за вказані ініціативи у пленарному засіданні.

Ситуація довкола виключення антикорупційних законопроєктів є одним із проявів тенденції до опору системним реформам у правовій сфері України.

Зміст відхилених ініціатив

Пакет законопроєктів, рекомендований до виключення, включав пропозиції, спрямовані на посилення антикорупційної інфраструктури та виконання міжнародних зобов’язань. За словами народного депутата Ярослава Железняка, ці ініціативи передбачали:

  • Зупинення термінів давності для корупціонерів, які намагаються уникнути відповідальності шляхом використання служби в армії.
  • Проведення реформи Державного бюро розслідувань (ДБР) – центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів, віднесених до його компетенції. Запропонована реформа мала наслідувати приклади Бюро економічної безпеки (БЕБ) та митної служби.
  • Скасування «правок Лозового», які обмежують терміни досудових розслідувань.
  • Забезпечення прозорого конкурсу на посаду Генерального прокурора.
  • Посилення спроможностей Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) – державного правоохоронного органу, що спеціалізується на запобіганні, виявленні та розслідуванні корупційних злочинів, та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) – структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора. Зокрема, ініціативи стосувалися притягнення до відповідальності фігурантів, які переховуються за кордоном.

Заявлені наслідки та висновки

Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що ці законодавчі акти були спрямовані на посилення боротьби з корупцією в країні, сприяли інтеграції України з Європейським Союзом та були пов’язані з отриманням близько 2 мільярдів євро міжнародної допомоги до кінця року.

За його оцінкою, виключення законопроєктів свідчить про наміри скоротити антикорупційні ініціативи та підірвати роботу НАБУ і САП. Водночас Железняк заявив про продовження відстоювання антикорупційних реформ, посилаючись на успішний досвід подолання подібних спроб саботажу в минулому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ...

Прокрутка до верху

У ВАС Є ПИТАННЯ?