Ключові факти:
- Російські війська здійснили масовану атаку на Київ та Київську область із застосуванням балістичних ракет та БПЛА, призвівши до загибелі 12 осіб та пошкоджень інфраструктури.
- Президент України Володимир Зеленський під час відвідин школи в Київській області був змушений спуститися до укриття через триваючі повітряні тривоги.
- Сили оборони України вразили об’єкти на території РФ та в окупованих регіонах, включаючи місця зберігання БПЛА та нафтопереробний комплекс Новатек-Усть-Луга.
- Міжнародна спільнота обговорює військові потреби України, зокрема ракети-перехоплювачі, та економічний тиск на Росію, що супроводжується дипломатичними суперечностями на засіданні G20.
- Верховна Рада України розпочала 16-ту сесію, затвердила антикорупційні законопроєкти, але не змогла ухвалити рішення щодо проєктів, критичних для отримання фінансової допомоги від МВФ та ЄС.
- В Україні з 1 вересня запроваджено низку нововведень в освітній сфері, включаючи обов’язкове вивчення англійської мови в дитсадках, безоплатне гаряче харчування для школярів та підвищення стипендій студентам.
Російська агресія та її наслідки
Першого вересня 2026 року, у день початку нового навчального року в Україні, російські війська здійснили масовану атаку на Київ та столичну область. Внаслідок застосування балістичних ракет та безпілотних літальних апаратів загинуло 12 осіб у столиці та Борисполі. У Києві було пошкоджено залізничне депо в Дарницькому районі та багатоповерховий житловий будинок. У Борисполі Київської області зафіксовано пошкодження житлових будинків, підприємств та об’єктів інфраструктури.
Протягом доби РФ застосувала різні типи озброєння, включаючи балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23/С-400, протикорабельні ракети «Циркон», крилаті ракети «Калібр», протирадіолокаційні ракети Х-31П та баражуючі боєприпаси «Бандероль», а також 218 ударних дронів. Як повідомив представник Повітряних сил Юрій Ігнат, відомство якого відповідає за повітряний захист країни, під час цієї атаки були задіяні балістичні ракети, зокрема північнокорейські KN-23. За його словами, значна частина ракет не досягає визначених цілей, тому Повітряні сили вирішили розкривати лише результати роботи протиповітряної оборони. Системи ППО знешкодили десять балістичних і крилатих ракет, дві «Бандеролі» та 187 безпілотників.
Ця подія стала частиною тривалої тактики, що характеризується продовженням атак на цивільні об’єкти та інфраструктуру України.
Президент України Володимир Зеленський відвідав одну зі шкіл Київської області, відновлену після повного знищення російськими військами у 2022 році. Під час візиту, через повітряну тривогу, глава держави та інші присутні були змушені спуститися в укриття. У коментарі журналістам Президент Зеленський наголосив на агресивних діях Росії, яка залучає дітей до контексту війни.
Заява очільника ОП Кирила Буданова раніше свідчила про ймовірність продовження російського повітряного терору до 20 вересня, що пов’язано з виборами у РФ. Ця тактика, як зазначається у матеріалі , пояснюється відсутністю відчутних перемог на полі бою, які Росія могла б продемонструвати своїм виборцям.
Українська відповідь та міжнародна взаємодія
Генеральний штаб Збройних Сил України повідомив про ураження об’єктів противника у ніч на 1 вересня. Були атаковані місця запуску БПЛА, вузол зв’язку, командно-спостережний пункт та склади ворога. Зокрема, підрозділи Сил оборони вразили місця зберігання, підготовки та запуску російських безпілотників в окупованих Донецьку та кримському Гвардійському.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Сили оборони провели спільну операцію, уразивши комплекс «Новатек-Усть-Луга» у Ленінградській області РФ. Внаслідок атаки було уражено ключові елементи нафтопереробної установки та технологічне обладнання, що призвело до масштабної пожежі.
На міжнародній арені відбулися дискусії щодо підтримки України. Кая Каллас, високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки, яка координує дипломатичні зусилля блоку, перед засіданням міністрів оборони ЄС у Дубліні закликала надати Україні ракети-перехоплювачі. Вона зазначила, що деякі країни-члени ЄС мають такі ракети, термін придатності яких наближається до завершення. Пізніше Каллас повідомила, що неформальна зустріч не призвела до ухвалення рішень про передачу нових партій ракет-перехоплювачів Patriot Україні, однак обговорення триватимуть. Каллас також висловила думку, що економічні та людські втрати Росії були значними протягом літа, а країни ЄС планують посилити санкції та збільшити підтримку України.
Ситуація щодо посилення санкцій проти РФ у США залишається невизначеною. Палата представників не включила законопроєкт покійного сенатора Ліндсі Грема, члена верхньої палати американського парламенту, до переліку документів для розгляду, як повідомило видання Politico. Видання зазначило, що розбіжності між демократами та республіканцями можуть призвести до провалу законопроєкту, підтриманого Сенатом, а питання нових санкцій не стало пріоритетним для республіканців після літньої перерви.
На зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків країн G20 в Ешвіллі, США, відбулося дипломатичне напруження через присутність російського міністра фінансів Антона Сілуанова, який відповідає за фінансову політику РФ. Президент США Дональд Трамп прокоментував це, заявивши, що Вашингтон прагне “ладити з усіма”. За інформацією The New York Times, це був перший випадок особистої присутності представника РФ на зустрічі G20 з моменту повномасштабного вторгнення. Рішення американської сторони викликало обурення серед європейських союзників. Віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайль публічно засудив російського міністра та висловив невдоволення позицією США. Погроза бойкотувати традиційне групове фото, якщо Сілуанов візьме в ньому участь, призвела до його відсутності.
Водночас, міністр фінансів США Скотт Бессент, який очолює фінансове відомство країни, під час двосторонньої зустрічі з російським міністром Антоном Сілуановим чітко заявив, що будь-яке пом’якшення економічного тиску або укладення угод можливі лише після завершення війни в Україні. За даними Reuters, на спробу Сілуанова обговорити питання взаємних інтересів, Бессент відповів: “Нічого не можливо, доки війна не закінчиться”.
Російське видання “Агентство” повідомило, посилаючись на анонімне джерело, що російський диктатор був готовий зустрітися з директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом, керівником однієї з ключових розвідувальних служб, під час його візиту до Москви. Однак, після ознайомлення зі змістом послання, Кремль вирішив, що зустріч не має сенсу. Згідно з джерелом, Реткліфф прибув із закликом до якнайшвидшого укладення угоди про завершення війни, виходячи з припущення про погіршення становища Росії у війні та економіці.
Внутрішні політичні та соціальні рішення
Верховна Рада України відкрила 16-ту сесію, яка триватиме з вересня 2026 року до січня 2027 року, та затвердила план роботи на наступні пів року. До плану включено п’ять антикорупційних законопроєктів. Вони стосуються: зупинення строків давності для корупціонерів, які намагаються уникнути відповідальності через службу в армії; реформи ДБР за аналогією з БЕБ та митницею; скасування так званих “поправок Лозового”; прозорого конкурсу на посаду Генерального прокурора; посилення спроможності НАБУ та САП щодо розшуку та притягнення до відповідальності підозрюваних, які переховуються за кордоном.
Однак, у Верховній Раді не вистачило голосів для прийняття законопроєктів, необхідних для отримання Україною третього траншу МВФ. Депутати відхилили проєкт про внесення змін до Митного кодексу щодо скасування пільги на сплату ПДВ на поштові відправлення до 150 євро, проголосувавши за його відправлення на доопрацювання (244 голоси). Цей законопроєкт був розроблений для узгодження митного законодавства з законом про оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі та гармонізації норм з директивами ЄС. Відповідний проєкт щодо оподаткування електронної торгівлі також був відхилений Радою.
Прийняття законопроєктів щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро є умовою надання Україні третього траншу за програмою з МВФ (0,7 млрд доларів США) та другого траншу макрофінансової допомоги від Європейського Союзу (3,7 млрд євро) в рамках Позики на підтримку України на 90 млрд євро. Цей факт вказує на внутрішні політичні перешкоди для отримання зовнішньої фінансової допомоги.
Освітня сфера та суспільні настрої
Згідно з результатами дослідження Info Sapiens, проведеного з 8 по 23 серпня, Володимир Зеленський набрав би 23% голосів, якби президентські вибори відбулися найближчим часом. На другому місці – посол України у Великій Британії Валерій Залужний з 12,7% підтримки, а третє місце посідає колишній міністр оборони Михайло Федоров з 7,1% голосів. Далі в рейтингу – лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко та керівник Офісу Президента Кирило Буданов, кожен з яких має близько 5,5% електоральної підтримки.
Міністерство освіти повідомило, що новий навчальний рік в Україні розпочали понад 3,5 млн учнів у 11 940 школах, серед них 243 398 першокласників. Освітній процес забезпечують понад 366 тис. педагогів. Понад 8 тис. шкіл працюватимуть очно, понад 2211 – у змішаному форматі, а 1306 закладів організують дистанційне навчання. Понад 1 млн студентів розпочинають навчальний рік у закладах вищої освіти, з них майже 300 тис. – це вступники на бакалаврат та магістратуру. На бакалаврат зараховано 222 342 вступники: 70 510 – на бюджет, 151 832 – на контракт. Найбільша кількість абітурієнтів зарахована на спеціальності: менеджмент (19 681), психологія (12 140), середня освіта (9 094), філологія (8 754), маркетинг (7 979). Більше половини першокурсників (57,2%) навчатимуться у п’яти найбільших освітніх центрах: Києві, Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі.
З 1 вересня набрала чинності низка нововведень у сфері освіти. Вивчення англійської мови для дітей старшого дошкільного віку стало обов’язковим у всіх закладах дошкільної освіти. Усі учні 1-11 (12) класів, які навчаються очно або у змішаному форматі (приблизно 3 млн дітей), почали отримувати безоплатне гаряче харчування, на що передбачено 14,4 млрд грн. Заробітна плата вчителів всіх спеціальностей та вихователів підвищилася на 20%. Повна місячна зарплата вчителя на ставку з надбавками та доплатами становить від 16,6 до 37 тис. грн нарахованими, або від 12,8 до 28,5 тис. грн “на руки”. Академічні стипендії для студентів збільшилися вдвічі: професійна освіта – з 1 250 до 2 500 грн; фахова передвища освіта – з 1 510 до 3 020 грн; вища освіта – з 2 000 до 4 000 грн, а за спеціальностями з підвищеним розміром – з 2 550 до 5 100 грн.
