Операційний контекст та стратегічні виклики
Ситуація з протиповітряною обороною України відображає ширшу тенденцію виснаження західних військових запасів та асиметричного нарощування виробництва РФ.
- Україна майже вичерпала запаси американських ракет AIM-120 та AIM-9 для винищувачів F-16, а також перехоплювачів PAC-3 для систем протиповітряної оборони Patriot.
- Росія продовжує нарощувати виробництво балістичних ракет та ударних безпілотників.
- Нові російські безпілотники «Герань-4» та «Герань-5» можуть розвивати швидкість до 600 км/год; їхнє виробництво оцінюється у близько 3000 одиниць на місяць.
- Запаси PAC-3 для систем Patriot майже вичерпано. Причиною називають виснаження американських запасів на тлі війни США з Іраном та небажання союзників передавати власні перехоплювачі.
- Росія наростила виробництво балістичних ракет до приблизно 100 одиниць на місяць, зокрема 60 «Іскандерів-М» та 40 ракет-мішеней RM-48U, що використовуються для ударів по Україні.
- Україна очікує на нові франко-італійські комплекси SAMP/T, а також розробляє власні дрони-перехоплювачі.
- Європейський виробник MBDA планує збільшити випуск ракет Aster до 300 на рік до . Німеччина планує виробляти до 200 ракет PAC-2 на рік за ліцензією.
- Розробляється спільний європейсько-український проєкт Freyja, спрямований на створення масового перехоплювача.
Дефіцит протиповітряних засобів
За даними The Economist, міжнародного аналітичного видання, українські запаси американських ракет AIM-120 та AIM-9, призначених для винищувачів F-16, перебувають на межі вичерпання. Аналогічна ситуація спостерігається із запасами перехоплювачів PAC-3 для систем протиповітряної оборони Patriot.
Це відбувається на тлі нарощування Росією виробництва балістичних ракет та нових ударних безпілотників, як зазначається у матеріалі Censor.NET, українського новинного порталу. Українській протиповітряній обороні дедалі складніше протидіяти новим російським безпілотникам «Герань-4» та «Герань-5». Ці апарати, які The Economist порівнює з недорогими крилатими ракетами, можуть розвивати швидкість до 600 км/год. Видання оцінює їхнє щомісячне виробництво Росією приблизно в 3000 одиниць.
Компоненти для цих безпілотників переважно надходять з Китаю. Частину комплектуючих Росія виробляє самостійно, використовуючи, зокрема, контрабандні західні 3D-принтери.
Обмеження у протидії балістичним загрозам
За даними The Economist, запаси перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot в Україні також майже вичерпано. Під час російської атаки українські військові змогли збити сім балістичних ракет, але це потребувало використання обмежених ресурсів американських перехоплювачів.
The Economist не очікує значного збільшення поставок PAC-3 зі США найближчим часом, посилаючись на виснаження американських запасів у контексті конфлікту США з Іраном. Союзники, зі свого боку, неохоче передають власні перехоплювачі через складність їх швидкої заміни.
Росія наростила виробництво балістичних ракет до приблизно 100 одиниць на місяць. З них близько 60 складають ракети «Іскандер-М», ще 40 — ракети-мішені RM-48U, які також використовуються для ударів по території України.
Перспективи та плани посилення ППО
Одним із варіантів посилення української ППО є передача франко-італійських комплексів SAMP/T.
- До кінця Україна очікує отримати кілька старіших батарей SAMP/T разом з ракетами-перехоплювачами Aster.
- У запланована поставка восьми нових комплексів SAMP/T NG.
Нова версія SAMP/T NG оснащена вдосконаленим радаром і має бути здатною протидіяти кільком маневруючим балістичним цілям, включаючи російські «Іскандери-М». Співрозмовники The Economist у французькій армії зазначають, що SAMP/T NG за деякими характеристиками може перевершувати Patriot. Проте, аналітик Фабіан Хоффман зауважує, що комплекс поки не продемонстрував свої можливості безпосередньо на полі бою.
Важливою перевагою ракет Aster є їхня ціна, яка становить менше половини від приблизно 7 мільйонів доларів США — вартості останньої експортної версії PAC-3.
Нарощування виробництва та спільні проєкти
Європейський виробник MBDA поступово збільшує випуск ракет Aster, плануючи вийти на потужність близько 300 ракет на рік лише у . Україна також може отримати ліцензію на виробництво Aster на власній території, проте запуск такого виробництва потребуватиме часу.
Крім цього, Німеччина планує виробляти за ліцензією до 200 ракет PAC-2 на рік. Частина цих перехоплювачів може бути передана Україні за погодженням країн НАТО.
Фундаментально змінити ситуацію з дефіцитом ракет має спільний європейсько-український проєкт Freyja. Його масштаб порівнюють із програмою «польоту на Місяць». Метою проєкту є створення дешевшого та масовішого перехоплювача, здатного працювати з натовськими радарами та системами обміну даними.
За задумом, нова ракета базуватиметься на українській балістичній ракеті малої дальності FP-7. Сенсори, системи наведення та керування мають постачати 12 європейських оборонних компаній, включаючи французьку Thales, італійську Leonardo, німецьку Diehl та шведську Saab.
Попри ці ініціативи, потреби України у засобах перехоплення російських балістичних ракет залишаються значно вищими за поточні виробничі можливості. На тлі дефіциту перехоплювачів Україна продовжує закликати партнерів передавати ракети з наявних запасів. міністр оборони України повідомив, що країна контрактує близько 1000 ракет для Patriot, однак більшість із них має надійти лише протягом наступних років.
