Підозра керівнику НАБУ: контекст
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про підписання підозри керівнику Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семену Кривоносу. Звинувачення стосуються підроблення документів та їх подальшого використання, що кваліфікується за частиною 2 та частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Ця подія відбувається на тлі широкого тренду взаємних звинувачень між представниками правоохоронних відомств.
Обвинувачення, опубліковані Генеральною прокуратурою, зосереджені на епізоді, що стався до призначення Кривоноса на поточну посаду, та стосуються обставин уникнення ним кримінальної відповідальності у 2009 році.
Попередня кримінальна справа: підкуп студентів
- У Семен Кривонос, за даними слідства, у співучасті з іншою особою, організував агітацію та підкуп студентів Київського національного лінгвістичного університету та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Дії здійснювались на користь політичної сили «Блок Юлії Тимошенко» (БЮТ).
- На зазначену діяльність, згідно з матеріалами справи, було виділено 90 тисяч гривень.
- У червні Голосіївський районний суд міста Києва розпочав розгляд обвинувачення щодо Кривоноса за частиною 3 статті 157 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за перешкоджання здійсненню виборчого права.
Механізм уникнення відповідальності: оформлення батьківства
Згідно з позицією Офісу Генерального прокурора (ОГП), що є центральним органом прокуратури в Україні, Семен Кривонос ініціював створення формальної підстави для застосування амністії. На той час однією з умов для амністії була наявність неповнолітньої дитини.
Слідство вказує на те, що Кривонос нібито співпрацював зі спільницею, яка виявила незаміжню жінку, що виховувала дитину. У межах цього розслідування, як зазначається у матеріалі babel.ua, Кривонос та його спільниця переконали матір дитини подати спільну заяву про визнання батьківства. Матері дитини було представлено інформацію, що Кривонос працював за кордоном, і його роботодавець потребував документів про дитину, яка перебуває на його утриманні.
Після цих дій Кривоноса було офіційно зареєстровано як батька дитини, про що було видано нове свідоцтво про народження. ОГП стверджує, що фактичного наміру виконувати батьківські обов’язки він не мав.
Застосування амністії та подальші дії
- Отримане свідоцтво про народження Кривонос долучив до клопотання про амністію, яке було подано до Голосіївського районного суду.
- суд звільнив його від кримінальної відповідальності, а справу щодо підкупу студентів було закрито.
- У травні , як інформує слідство, Кривонос знову звернувся до того ж суду з позовною заявою про виключення відомостей про нього як батька дитини.
- До позову було долучено результати ДНК-експертизи, які встановили нульову ймовірність його біологічного батьківства.
- У грудні суд ухвалив рішення про виключення Кривоноса з актового запису про народження дитини.
Позиція Кривоноса та пов’язані події
Під час співбесіди на посаду директора НАБУ Семену Кривоносу було поставлено питання щодо справи про підкуп студентів. Він заперечував інформацію про підкуп, заявивши, що у обіймав посаду керівника студентського активу, який виступав проти спроб адміністрації впливати на студентський вибір.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про підписання підозри керівнику НАБУ Сергію Кривоносу (примітка: у початковому звинуваченні йдеться про Семена Кривоноса) у підробці документів. Одночасно підозру було оголошено особі, наближеній до голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименка, за фактами впливу на суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС), хабарництва та сприяння ухиленню від мобілізації.
Ці події відбулися невдовзі після оголошення НАБУ та САП про спецоперацію «Карфаген», що стосувалася «кришування» мережі шахрайських кол-центрів, організованого посадовцем Офісу Генерального прокурора. У записах слідчих матеріалів фігурує особа під псевдонімом «Шеф», ідентифікована як колишній керівник Державної податкової служби. З до головою ДПС був Руслан Кравченко. Після цього Кравченко подав у відставку, яка має бути затверджена Верховною Радою.
Після звернення Кравченка, в медіапросторі з’явилась інформація про його виїзд за кордон. Генеральний прокурор підтвердив своє перебування за межами країни, але зазначив, що це пов’язано з робочим відрядженням.
