- Президент Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін планує обговорити з президентом США Дональдом Трампом припинення продажу озброєнь Тайваню.
- Питання може бути порушене під час відвідин Національного архіву США.
- Китай посилається на власне трактування спільного комюніке 1982 року, де США заявляли про намір скорочувати продаж зброї Тайваню.
- Військова активність Китаю навколо Тайваню значно посилилася за останні п’ять років.
- США у 1982 році через «Шість запевнень» не встановлювали дату припинення продажу зброї Тайваню та не погоджувалися консультуватися з Пекіном.
- Трамп схвалив більше продажів зброї Тайваню, ніж попередні президенти.
- Китай пропонує допомогу у тиску на Іран в обмін на припинення поставок зброї Тайваню.
Дипломатичний візит та стратегічні вимоги
Президент Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін має намір порушити питання припинення продажу озброєнь Тайваню під час свого візиту до Вашингтона. Ця ініціатива, як зазначається у матеріалі babel.ua з посиланням на агентство Reuters, обізнане із ситуацією, може бути висунута під час відвідин Національного архіву США.
Візит Сі Цзіньпіна до Вашингтона розпочнеться у . Офіційні переговори заплановано на , а відвідини Національного архіву – на .
Інтерпретація угод та ескалація активності
Напередодні саміту Китай, імовірно, висуне власне трактування третього з трьох спільних комюніке зі США, підписаного у 1982 році. У цьому документі Сполучені Штати заявляли про намір поступово скорочувати продаж зброї Тайваню та відсутність прагнення до довгострокових поставок озброєння Тайбею.
Супровідна записка тодішнього президента США Рональда Рейгана уточнювала, що готовність США до скорочення продажу зброї «безумовно, залежить» від подальшої прихильності Китаю до мирного вирішення розбіжностей із Тайванем. Проте, за останні п’ять років Китай значно активізував військову діяльність навколо Тайваню, включаючи проведення військових навчань з бойовими ракетними пусками. Китайські військові майже щодня здійснюють операції поблизу острова.
Позиції сторін та їхні наслідки
Джерела Reuters також повідомили, що Китай вимагатиме від США припинити постачання зброї, вже замовленої Тайванем. Один зі співрозмовників зазначив, що Сі Цзіньпін може «наголосити Трампу, що Тайвань є провокатором і єдиним джерелом нестабільності у відносинах США з Китаєм і що саме Тайвань змінює статус-кво». У відповідь Китай пропонує допомогу у тиску на Іран через конфлікт на Близькому Сході.
Представник Білого дому заявив, що президент США Дональд Трамп, голова виконавчої гілки влади США, прийме рішення щодо нового пакета озброєнь для Тайваню у короткі терміни. Під час свого першого президентського терміну Трамп схвалив більше продажів зброї Тайваню, ніж будь-який інший президент США. За перший рік свого другого терміну він схвалив більше таких продажів, ніж Джо Байден за всі чотири роки президентства.
Згідно із «Шістьма запевненнями» для Тайваню, також ухваленими у 1982 році, але розсекреченими лише у 2020 році, США не встановлювали дату припинення продажу зброї Тайваню та не погоджувалися заздалегідь консультуватися з Пекіном щодо таких продажів.
Регіональна динаміка та прогнози
Ця динаміка відображає ширшу тенденцію до зростання геополітичної напруженості в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Напруження посилюється на тлі погроз Китаю щодо захоплення Тайваню, який є союзником США. Правляча Комуністична партія Китаю розглядає Тайвань як частину своєї території.
Пекін з року посилює риторику щодо «возз’єднання» острова з материковою частиною Китаю. США підтримують Тайвань озброєнням, але прямо не заявляють про військове втручання у разі нападу Китаю.
За даними Міністерства оборони Тайваню, китайські військові літаки щомісяця понад 245 разів входять у зону ППО Тайваню. П’ять років тому таких «візитів» було щонайбільше десять. Крім того, щомісяця фіксується приблизно 120 перетинів серединної лінії у Тайванській протоці. У китайський лідер Сі Цзіньпін закликав війська Китаю готуватися до війни, а напередодні заявив, що «возз’єднання» є неминучим. Міністерство закордонних справ Тайваню прогнозує можливий напад Китаю у .
У Трамп відмовився схвалити військову допомогу Тайваню на понад 400 мільйонів доларів США, мотивуючи це бажанням домовитись про торговельну угоду з Китаєм та особисту зустріч із Сі Цзіньпіном. Проте пізніше США все ж схвалили рекордний пакет зброї Тайваню на понад 11 мільярдів доларів США. У відповідь Китай запровадив санкції проти 20 американських оборонних компаній та 10 фізичних осіб. Того ж місяця армія Китаю провела бойові навчання навколо Тайваню.
