Повідомлення про підозру: обставини та фігуранти
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), правоохоронний орган, що розслідує корупційні злочини, спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), органом, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях НАБУ, повідомили про підозру колишньому голові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Обвинувачення стосується легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, на загальну суму близько 26 млн грн. Інформація про це була оприлюднена представниками НАБУ, як зазначається у матеріалі nv.ua.
Правоохоронні органи не назвали імені фігуранта офіційно. Однак, за даними Центру протидії корупції (ЦПК), громадської організації, що займається боротьбою з корупцією, йдеться про Богдана Львова. Окрім нього, підозру у вчиненні злочину повідомлено ще двом особам: колишній підлеглій судді та її матері.
Схема легалізації майна та її виявлення
Згідно з версією слідства, у період з по суддя набув у власність нерухоме майно. До цього переліку входили будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки. Зазначене майно було оформлено на матір помічниці судді. Загальна вартість цього майна оцінюється приблизно у 26 млн грн.
Питання громадянства: розслідування та підтвердження
Паралельно з розслідуванням щодо легалізації майна, фігура Богдана Львова стала об’єктом уваги через питання його громадянства. журналісти проєкту «Схеми» встановили, що Богдан Львов, який обіймав посади заступника голови Верховного Суду та голови Касаційного господарського суду, отримав паспорт Російської Федерації у . При цьому у , під час проходження конкурсу на посаду в суді, він зазначив у своїй анкеті відсутність громадянства іншої країни.
Згодом, журналіст-розслідувач та керівник Bellingcat Христо Грозєв підтвердив наявність громадянства РФ у Львова. Він виключив можливість підробки документів у реєстрах, що суперечило заявам самого судді. Львов спростовував інформацію про російське громадянство, називаючи розслідування «фейком» та наводячи результати пройденого поліграфа як доказ своєї непричетності. Він оприлюднив висновки, стверджуючи, що «непричетний до отримання російського громадянства та паспорта РФ».
Служба безпеки України (СБУ), державний правоохоронний орган спеціального призначення, підтвердила, що Богдан Львов має громадянство РФ, а також двокімнатну квартиру на Ленінградському шосе в Москві.
Судові рішення та статус фігуранта
У контексті цих подій, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС), спеціалізованого судового органу, що розглядає корупційні справи, скасувала попереднє рішення суду про звільнення Львова з-під варти під заставу у 302 млн грн. Однак, як повідомив журналіст Олег Новіков, ця ухвала згодом втратила чинність. Олег Новіков, посилаючись на ВАКС, інформував про внесення 20 млн грн застави за Львова.
У Касаційному господарському суді Верховного Суду було проведено таємне голосування щодо звільнення Львова. Для його відсторонення не вистачило одного голосу. Згодом його відрахували зі штату суду. Цей випадок ілюструє системні виклики у забезпеченні доброчесності серед представників судової гілки влади.
Додаткові провадження: справа “труби Медведчука”
Центр протидії корупції також нагадує, що Богдан Львов фігурує у справі, відомій як «труба Медведчука». На початку ВАКС зменшив йому розмір застави у цій справі до 5 млн грн.
