Реагування НАТО на гібридні виклики: посилення обміну розвідувальною інформацією
Поточна ситуація характеризується зростанням гібридних загроз, які вимагають адаптації оборонних стратегій. Ця тенденція підтверджується послідовністю подій та оцінок, що стосуються взаємодії між НАТО та Російською Федерацією.
- Верховний головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив про посилення обміну розвідувальною інформацією Альянсу.
- Рішення є відповіддю на серію інцидентів, які, імовірно, пов’язані з Росією.
- Серед згаданих інцидентів – спроба атаки безпілотника на аеропорт Лейпциг/Галле (Німеччина) та обстріл російським кораблем сигнальними ракетами данського військового вертольота.
- НАТО оцінює ризик обмеженого нападу РФ як малоймовірний, але Альянс декларує готовність до будь-якого розвитку подій.
- Ряд розвідувальних відомств та офіційних осіб представили власні оцінки щодо інтенсифікації гібридної війни з боку Росії.
- Фіксувалися конкретні інциденти, що свідчать про порушення повітряного простору країн-членів НАТО.
Оцінка ситуації та відповідні дії Альянсу
Генерал Алексус Гринкевич, Верховний головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі, відповідальний за планування та виконання всіх військових операцій Альянсу на європейському континенті, , повідомив про посилення обміну розвідувальною інформацією. Цей крок є прямою відповіддю на зафіксовані останніми тижнями інциденти, які, за його словами, «викликають занепокоєння», як зазначається у матеріалі Reuters. До таких інцидентів він відніс спробу атаки безпілотника на аеропорт Лейпциг/Галле в Німеччині та обстріл російським кораблем сигнальними ракетами данського військового вертольота.
Генерал Гринкевич наголосив на наявності у Альянсу необхідних засобів та механізмів для управління ризиками. Щодо ризику обмеженого нападу Російської Федерації на територію НАТО, він зазначив, що такий сценарій є «малоймовірним, але ми не можемо його виключати», підкресливши готовність Альянсу до будь-якого розвитку подій. Гринкевич також відкинув припущення щодо можливості використання російським диктатором Володимиром Путіним скорочення запасів високоточних далекобійних ракет США після війни з Іраном. Він заявив про наявність повноважень для вжиття заходів із стримування агресії проти Альянсу.
Розвідувальні дані та прогнози
Розвідувальна служба Міністерства оборони Данії раніше інформувала про «невеликий, але дедалі більший ризик» обмеженого військового наступу Росії проти однієї або кількох сусідніх із нею країн НАТО у найближчі місяці. Згідно зі звітом відомства, Росія, імовірно, посилить свою гібридну війну проти Заходу в цей період.
Керівник Агентства зовнішньої розвідки Польщі полковник Павел Шота публічно заявив про готовність Росії заслати «зелених чоловічків» на територію балтійських держав. За його оцінкою, російський диктатор Володимир Путін є заручником власної поразки, що зумовлює здатність російської сторони продовжувати бойові дії в Україні ще кілька років, паралельно здійснюючи гібридні атаки на східні рубежі Альянсу.
Водночас Міністерство оборони Литви оприлюднило іншу заяву. У коментарі для преси, який наводить литовський мовник LRT, оборонне відомство повідомило про відсутність об’єктивних ознак підготовки країни-агресора до повномасштабного військового нападу на країни Балтії на поточний момент.
Газета The Wall Street Journal повідомила, що американська розвідка допускає можливість спроби російського диктатора Володимира Путіна перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Це може відбутися шляхом кібератак, диверсій або обмеженого вторгнення в одну з країн Альянсу у період від осені поточного року до 2029 року. За оцінками США, метою Москви не є захоплення території, а перевірка єдності НАТО та готовності союзників застосувати статтю 5 Північноатлантичного договору.
Телеканал CNN повідомив, що гібридні атаки Росії проти Європи спрямовані на створення відчуття наближення війни без переходу до прямого конфлікту. Видання припускає, що Москва може припуститися помилки, перетнувши межу, що змусить НАТО відповісти силою. За оцінкою CNN, Володимир Путін переслідує дві ключові цілі: створення сприйняття підтримки України як дедалі важчого тягаря для європейського суспільства та перевірка готовності НАТО реагувати на загрози, випробовуючи принцип колективної оборони, закріплений у статті 5.
Польські заяви та інциденти
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найбільш імовірним сценарієм на найближчі кілька місяців є російські гібридні атаки з використанням дронів і ракет на країни, які підтримують Україну. Він зазначив, що існує ризик зальоту дронів або ракет на територію однієї чи кількох країн на східному фланзі, що може спричинити руйнування, при цьому офіційна версія може зводитися до випадковості.
Підтвердженням такої активності став інцидент , коли російський військовий гелікоптер порушив повітряний простір Польщі поблизу міста Бранево. За повідомленням Оперативного командування польської армії, гелікоптер летів з боку Калінінградської області, ненадовго заглибився на територію Польщі, після чого негайно повернувся назад.
