- Президент України Володимир Зеленський увів у дію санкції проти 44 осіб.
- Ці особи причетні до організації незаконних «виборів» до Державної Думи РФ на тимчасово окупованих територіях України.
- До списку включені особи, які співпрацюють з Російською Федерацією та сприяють окупації Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей, а також Криму та Севастополя.
- Україна наголошує на юридичній нікчемності цих «виборів» та їх результатів, що суперечить нормам міжнародного права.
- Інформація про санкційний пакет буде передана міжнародним партнерам для розгляду можливості запровадження аналогічних обмежень.
Запровадження санкцій: реакція на дії Росії
Президент України Володимир Зеленський (субота) підписав указ про запровадження санкцій щодо 44 фізичних осіб. Ці заходи є відповіддю на їхню участь в організації та проведенні незаконних «виборів» до Державної Думи Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України, як зазначається у матеріалі nv.ua.
До санкційного переліку включені особи, які, за даними української сторони, здійснюють співпрацю з Росією та сприяють окупації регіонів України, зокрема Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, а також Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Серед фігурантів списку є особи, які раніше були обрані до незаконно створених окупаційних органів місцевої влади, а також інші колабораціоністи. Прикладами є пропагандистка Ірина Куксенкова та колишній український депутат Юрій Онищук.
Правовий статус: позиція України та міжнародної спільноти
Україна послідовно заявляє, що проведення подібних «виборів» на окупованих територіях не має юридичної сили. Їхні результати та будь-які документи, створені на їхній основі, не можуть породжувати правових наслідків. Організація таких голосувань розцінюється як пряме порушення міжнародного права.
Владислав Власюк, радник президента з питань санкційної політики, відповідальний за формування та реалізацію санкційної політики держави, наголосив, що окупація не надає Російській Федерації суверенітету над захопленими українськими територіями. Він також зазначив, що Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй неодноразово підтверджувала територіальну цілісність України та засуджувала спроби Російської Федерації анексувати окуповані території.
Методи організації та стратегічні цілі
За інформацією української сторони, під час організації «виборів» Російська Федерація застосовувала методи фальсифікації, примусового голосування та маніпуляції показниками явки. В Україні вважають, що ці дії спрямовані на створення видимості легітимності окупації та закріплення контролю над захопленими територіями.
Міжнародна координація: поширення обмежувальних заходів
Українська сторона планує передати інформацію про запроваджений пакет санкцій міжнародним партнерам. Метою є ініціювання аналогічних обмежувальних заходів. Україна та низка держав, включаючи країни Європейського Союзу, Велику Британію, Швейцарію, Норвегію, Австралію, Канаду та Нову Зеландію, не визнають результати російських «виборів» на тимчасово окупованих територіях України.
Контекст подій: «вибори» до Держдуми РФ
Імітація «виборів» до Державної Думи Російської Федерації відбулася 18-20 вересня. Це були перші подібні «вибори» після початку повномасштабної війни проти України. Реєстрація опозиційної партії «Яблоко», яка виступала проти війни, була скасована. Кремль також організував незаконне голосування на тимчасово окупованих територіях України, яке Міністерство закордонних справ України назвало юридично нікчемним.
21 вересня Центральна виборча комісія РФ оголосила, що правляча партія «Єдина Росія» отримала понад 57% голосів та більшість у парламенті. Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 20 вересня зазначив, що Кремль представляє заздалегідь визначені результати виборів як підтвердження широкої підтримки російським суспільством агресії проти України.
Ці дії є частиною ширшої стратегії Кремля з інтеграції тимчасово окупованих територій України до політичного та правового поля Російської Федерації, одночасно використовуючи внутрішньополітичні процеси для легітимізації зовнішньополітичних агресивних дій.
