- Процес формування Мекканського оборонного альянсу за участю Туреччини, Пакистану та Саудівської Аравії наближається до завершення інституційного оформлення.
- Сторони погодили принципи роботи секретаріату та військового штабу, що є підготовчим етапом до їхньої повноцінної діяльності.
- Альянс декларується як відкритий для нових членів з регіону, з метою сприяння взаємній довірі та запобіганню кризам.
- Одним із чинників активізації об’єднання є відновлення атак єменських хуситів на Саудівську Аравію.
- Учасники альянсу, зокрема Туреччина та Пакистан, висловили готовність підтримувати Саудівську Аравію, зокрема у військово-технічній сфері.
- Туреччина відкидає критику з боку Ізраїлю, Ірану, Індії та Греції, розцінюючи її як спроби дискредитації ініціативи.
Формування подібних регіональних об’єднань відображає тенденцію до посилення багатополярності у світовій політиці та пошуку нових механізмів колективної безпеки поза існуючими блоками.
Утворення та структура об’єднання
Процес створення Мекканського оборонного альянсу, що об’єднує Туреччину, Пакистан та Саудівську Аравію, перебуває на завершальній стадії. Як зазначається у матеріалі projects.liga.net, Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, голова зовнішньополітичного відомства країни, повідомив про майже повне завершення підготовки секретаріату та військового штабу. Це включає узгодження принципів їхньої функціональності. Наступні етапи передбачають призначення персоналу та початок операційної діяльності штаб-квартири. Після інституційного оформлення засновники планують обговорити можливість прийняття нових членів. За словами Фідана, альянс від початку концептуалізувався як відкритий для держав регіону, що відповідає меті президента Туреччини Ердогана щодо залучення більшої кількості країн до спільного оборонного простору. При цьому заявлено, що механізм не спрямований проти інших держав, а позиціонується як платформа для формування взаємної довіри та запобігання кризам.
Контекст регіональних загроз
Одним із факторів, що могли прискорити формування даного об’єднання, є відновлення атак єменських хуситів на Саудівську Аравію. Це протистояння триває близько десяти років. З року Ер-Ріяд очолює коаліцію, що підтримує міжнародно визнаний уряд Ємену у боротьбі з цим угрупованням. У році сторони досягли домовленості про припинення вогню, однак після початку конфлікту в Газі напруженість відновилася. Нещодавно Саудівська цивільна оборона оголошувала тривоги у кількох районах країни. Уламки безпілотника, перехопленого над Таїфом, спричинили загибель однієї особи та поранення двох. Раніше хусити оголосили «морську блокаду» Саудівської Аравії та продовжили атаки ракетами та дронами.
Зобов’язання та зовнішні реакції
Міністр Фідан підкреслює, що угода покладає на її учасників союзницькі зобов’язання. У зв’язку з цим Туреччина та Саудівська Аравія спільно оцінюють ситуацію та проводять непублічні консультації. Анкара, за його словами, готова забезпечити певні військові потреби королівства, передусім технічного характеру. Водночас міністр закликав не втягувати Ер-Ріяд у протистояння між Іраном та США, оскільки Саудівська Аравія не прагне брати в ньому участь.
Пакистан також висловив підтримку союзнику. Представник збройних сил Пакистану Ахмед Шаріф Чаудрі, офіційний речник військового відомства, заявив про готовність країни захищати Саудівську Аравію дипломатично та фізично, здійснюючи необхідні кроки для безпеки королівства та двох ісламських святинь.
Турецький представник відкидає критику з боку Ізраїлю, Ірану, Індії та Греції, де Мекканський альянс називали домовленістю «на папері». Він розцінює ці заяви як спроби дискредитації та ознаку уваги до ініціативи. Посилаючись на досвід НАТО, Фідан зазначає, що ефективність союзу не визначається частотою застосування колективного захисту. За його словами, статтю 5 НАТО активували двічі, але це не призвело до визнання Альянсу неефективним.
Міністр також звинуватив прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, голову уряду, у представленні Туреччини як загрози з метою зміцнення внутрішніх позицій та збереження влади. На його думку, Нетаньягу провокує тривалу нестабільність у Сирії, Лівані та Палестині для демонстрації власної незамінності. Анкара, за словами Фідана, відстежує політику Ізраїлю та його військову співпрацю в регіоні, але не піддаватиметься на провокації.
