Дипломатичне попередження та публічна заява
Україна заздалегідь поінформувала Південну Корею про намір президента Володимира Зеленського згадати двох військовополонених із КНДР під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН. Це відбулося попри попередню домовленість не оприлюднювати таку інформацію, як зазначається у матеріалі nv.ua.
Українська сторона передала це повідомлення Сеулу дипломатичними каналами, просячи поставитися до ситуації з розумінням. Високопоставлений представник адміністрації президента Південної Кореї, яка є виконавчим органом, що підтримує діяльність глави держави, підтвердив отримання такої інформації. Він зазначив, що було відомо про можливість включення до виступу змісту щодо репатріації північнокорейських військовополонених, хоча точне формулювання питання залишалося незрозумілим.
Позиція Південної Кореї щодо конфіденційності
Сеул, зі свого боку, пояснив Києву позицію щодо нерозголошення інформації про передачу північнокорейських військовослужбовців. Уряд Південної Кореї прагнув врегулювати ситуацію конфіденційно та якомога швидше. Щодо питання північнокорейських солдатів, захоплених в Україні, уряд Південної Кореї послідовно дотримувався принципу вирішення ситуації, виходячи з власної волі цих осіб, а також відповідно до внутрішнього законодавства, міжнародного права та гуманітарних принципів. Була досягнута взаємна домовленість з Україною про конфіденційне розв’язання цього питання без оприлюднення.
Заяви президента Зеленського, згідно з оцінкою адміністрації президента Південної Кореї, призвели до відхилення ситуації від попередньої домовленості.
Реакція та пояснення сторін
президент України Володимир Зеленський під час Генеральної Асамблеї ООН заявив, що українська сторона передала Південній Кореї двох військовополонених із КНДР. Він уточнив, що передача відбулася нещодавно, та зазначив складнощі захоплення північнокорейських військових живими, навівши приклад спроби самогубства одного з них при полоненні.
президент Південної Кореї Лі Чже Мьон висунув звинувачення Україні у порушенні домовленості про нерозголошення. Він заявив, що питання репатріації є «надзвичайно чутливим» та «пов’язаним із дипломатією та національною безпекою».
У відповідь Офіс президента України, який є постійно діючим допоміжним органом, створеним для забезпечення реалізації повноважень глави держави, заявив, що Україна не брала на себе зобов’язань не розголошувати інформацію про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. В ОП також зазначили, що Південна Корея не вимагала від України не розголошувати деталі. Інцидент ілюструє складнощі двосторонніх комунікацій у контексті міжнародних зобов’язань та чутливих гуманітарних питань.
