На основі внутрішнього документа армії США та даних американських посадовців, як зазначається у матеріалі CBS News, Сполучені Штати здійснюють перевірку готовності військових підрозділів. Ці підрозділи потенційно можуть бути задіяні в операції в районі Куби протягом 90–120 днів.
- США перевіряють готовність військових підрозділів для можливої операції в районі Куби.
- Запит стосується шести типів підрозділів, включаючи військову поліцію та медичні частини.
- Ці підрозділи можуть знадобитися протягом 90–120 днів.
- Президент Дональд Трамп заявив, що не вважає військове втручання на Кубу необхідним.
- Відносини між США та Кубою характеризуються введенням американських санкцій, паливною кризою на Кубі та періодичними переговорами.
Перевірка готовності військових підрозділів США
Командування резерву армії США, установа, що відповідає за мобілізацію та управління резервними військовими силами, запросило інформацію щодо готовності шести категорій підрозділів. До їхнього складу входять військова поліція, медичні та хірургічні підрозділи, інженерні частини, а також підрозділи, відповідальні за логістику, постачання, транспортне забезпечення та технічне обслуговування.
Передбачається, що ці сили можуть бути підпорядковані Південному командуванню США, яке є об’єднаним бойовим командуванням, відповідальним за військові операції та співпрацю в Центральній та Південній Америці, а також у Карибському басейні.
Офіційний документ не містить прямої згадки про Кубу, а також не конкретизує місце призначення чи характер потенційної операції. Водночас, кілька американських посадовців, що надали інформацію CBS News на умовах анонімності, зазначили, що цей запит є елементом планування військових операцій, що стосуються Куби.
Станом на поточний момент, жоден із зазначених підрозділів не отримав наказу про розгортання. Південне командування США відмовилося від коментарів щодо конкретних планів, посилаючись на міркування безпеки.
Контекст попередніх розглядів
Поточна перевірка не є прецедентом у розгляді США сценаріїв військових дій щодо Куби. У липні CBS News інформувало про аналіз американськими військовими різних варіантів операцій на острові, включаючи можливість повітряного десанту за участю тисяч військовослужбовців.
Тоді посадовці США підкреслювали, що такі аналітичні розрахунки не є рівнозначними ухваленню рішення про початок військової операції.
Заяви президента Трампа щодо Куби
Паралельно з цими військовими приготуваннями, президент Дональд Трамп озвучив свою позицію, заявивши, що не вважає військове втручання на Кубу необхідним. У розмові з журналістами в Білому домі він зазначив: «Я б сказав, що Куба і ми укладемо угоду. Не думаю, що нам знадобляться військові. Куба переживає дуже серйозний занепад».
Президент також висловив намір Сполучених Штатів «відкрити Кубу» для американців та підтвердив прагнення його адміністрації до змін на острові. Раніше, під час виступу на Генеральній асамблеї ООН, Трамп заявляв про неминуче «падіння» комуністичного уряду Куби та прихід «свободи на Кубу».
Хроніка відносин між США та Кубою
Динаміка відносин між Сполученими Штатами та Кубою протягом останнього періоду характеризується зростанням напруженості та послідовними діями з боку США.
Наприкінці січня президент Трамп оголосив надзвичайний стан, пов’язаний з Кубою, та погрожував запровадженням мит проти країн, які здійснюють постачання нафти на острів. Це рішення було обґрунтоване звинуваченнями Гавани у співпраці з Росією, Китаєм та Іраном, а також у порушеннях прав людини та підтримці антиамериканських сил.
У відповідь кубинська влада заявила, що саме Сполучені Штати становлять загрозу для острова. Наслідком американських обмежень стала гостра паливна криза на Кубі та масштабні відключення електроенергії, що призвело до збоїв у роботі транспортної системи, медичних закладів та освітніх установ, а також до протестних виступів населення.
У березні Трамп знову заявив про очікуване «падіння» кубинського уряду та висловив бажання укласти угоду, зазначивши, що хотів би призначити тодішнього Державного секретаря США Марка Рубіо намісником на острові.
Після введення американських мит основні постачальники нафти — Мексика та Венесуела — фактично припинили поставки на Кубу. Згодом Росія здійснила відправлення танкерів з нафтою та газом на острів. Тоді президент Трамп прокоментував цю ситуацію, заявивши, що не вбачає в цьому проблеми.
У квітні делегація Державного департаменту США, відомства, що формує та реалізує зовнішню політику країни, вперше за багато років відвідала Кубу для проведення переговорів щодо можливих політичних та економічних реформ. Проте вже у травні нестача дизельного палива та мазуту спровокувала нові протести в Гавані.
Того ж місяця видання Politico, посилаючись на власні джерела, повідомило, що Дональд Трамп та його радники висловлюють зростаюче розчарування тим, що кампанія тиску на Кубу не призвела до згоди керівництва острова на значні економічні та політичні реформи. Це свідчить про посилення розгляду військового варіанту як більш серйозної опції, ніж раніше.
