- Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та парламенту забезпечити фінансові потреби оборони на суму 27 млрд доларів США.
- Росія планує спрямувати на оборону 17,1 трлн рублів (202,58 млрд доларів США) у 2027 році, що на 27% перевищує початкові бюджетні асигнування.
- В ніч на російські війська здійснили масовану атаку на інфраструктурні об’єкти та житлові райони України, включаючи Київ, Одесу та інші регіони.
- Естонська поліція безпеки встановила, що підпал оборонного підприємства Milrem Robotics у Таллінні 15 серпня був диверсією, замовленою російськими спецслужбами.
- Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий ініціював перегляд кадрового складу Генерального штабу з метою пріоритетного залучення офіцерів з бойовим досвідом.
- Джон Коул, посланець президента США Дональда Трампа, запропонував стратегію послаблення санкцій проти РФ в обмін на звільнення політичних в’язнів.
Мобілізація фінансових ресурсів для оборони України
Президент України Володимир Зеленський поставив завдання уряду та парламенту щодо покриття поточних фінансових потреб у сфері оборони. Зазначене завдання передбачає виконання урядом своєї частини зобов’язань до та подальшу підтримку з боку парламентаріїв.
Ця ініціатива слідує за попередженнями про стан державних фінансів. прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про наближення державного фінансового стану до критичного. Він також зазначив, що затримка з прийняттям необхідних законопроєктів може поставити під загрозу отримання міжнародної допомоги на суму 29,5 млрд доларів США.
єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос направили депутатам лист, що містив перелік законів, необхідних для отримання вже погодженого фінансування від Європейського Союзу. Цей лист був відповіддю на запит України щодо додаткових 27 млрд доларів США на оборону.
Міністерство оборони України оцінило потреби на ведення війни, розв’язаної Росією, у 2026 році в 155 млрд доларів США. Донедавна джерела покриття 27 млрд доларів США з цієї суми були відсутні. Уряд та Міністерство фінансів вже заявили про можливість профінансувати близько 7 млрд доларів США за рахунок внутрішніх джерел. На наступний рік очікується зростання оборонних потреб України до 175 млрд доларів США, з яких у проєкті державного бюджету наразі закладено близько 100 млрд доларів США.
Позиція щодо оподаткування
Міністр фінансів Сергій Марченко під час спілкування з журналістами у Брюсселі заявив про недоцільність запровадження додаткових податків у поточних умовах. Він наголосив на необхідності державної підтримки функціонуючого бізнесу.
Збільшення військових витрат Російською Федерацією
Російська Федерація планує суттєво збільшити свої військові витрати. За даними агентства Reuters, що посилається на матеріали російського Міністерства фінансів, Росія має намір спрямувати на оборону 17,1 трлн рублів (202,58 млрд доларів США) у 2027 році. Ця сума на 27% перевищує витрати, що спочатку передбачалися бюджетом, і є найбільшою від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Загальні витрати на оборону протягом наступних трьох років прогнозуються на рівні 50 трлн рублів (592,33 млрд доларів США). У 2026 році уряд РФ планував виділити на оборону 12,1 трлн рублів (143,35 млрд доларів США), проте фактичний обсяг цих витрат засекречений і не підлягає оприлюдненню. Частина військових видатків може також проходити за іншими статтями бюджету.
Наслідки російських атак на території України
В ніч проти російські війська здійснили серію атак на українські міста та інфраструктуру. У Києві було пошкоджено депо станції Київ-Пасажирський, дата- та бізнес-центри, а також житлові будинки, як повідомив Президент Володимир Зеленський. На Одещині під ударом опинилися навчальний заклад, гуртожиток та два іноземні судна. Російські війська також атакували Київську, Дніпропетровську, Харківську, Сумську, Донецьку, Запорізьку, Житомирську, Волинську та Рівненську області. Внаслідок обстрілів зафіксовано пошкодження енергетичних об’єктів, підстанцій, цивільних підприємств та житлових будинків.
Президент Зеленський зазначив, що українська протиповітряна оборона (ППО) цієї ночі збивала повітряні цілі, включаючи балістичні ракети. Він висловив подяку військовим та партнерам за допомогу із протиповітряною обороною, зокрема США та Норвегії за комплекс NASAMS та ракети до нього, а також Франції та Німеччині за пакети підтримки ППО. Була наголошена важливість подальшого постачання таких засобів на тлі щоденних російських атак.
За звітом Повітряних сил, під час нічної атаки ворог спрямував на Київ три ракети – протикорабельну та дві балістичні, а також 152 безпілотники різних типів. Українські захисники знищили всі три ракети, якими Росія атакувала Україну: одну типу Циркон/Онікс та дві – Іскандер/С-400. Цю інформацію підтвердив начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат, як зазначається у матеріалі NV. Станом на 08:00 українська ППО також знешкодила 106 ворожих безпілотників різних типів. Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 24 локаціях та падіння уламків збитих цілей ще у 16 місцях.
У Голосіївському районі столиці зафіксовано влучання у шестиповерховий житловий будинок. Одна людина постраждала, 10 було евакуйовано. У Солом’янському районі пошкоджено два приватні житлові будинки. У ніч на та під ранок російські війська атакували інфраструктуру Одеси, що призвело до пожежі. Постраждали шестеро людей, двоє з них залишаються в лікарні. Армія Російської Федерації також вдарила по об’єкту залізничної інфраструктури у Вінницькій області.
Вдень російська армія скинула керовані авіаційні бомби (КАБи) на школу в Сумах. На момент влучання в укритті навчального закладу перебували близько 40 учнів, які не постраждали. Загалом зі школи евакуювали 100 людей. Водночас від того ж удару у приватному будинку загинули двоє сумчан. Президент Зеленський, коментуючи цей інцидент, наголосив, що Україна розраховує на дієву відповідь та тиск на РФ, оскільки «це божевілля Росія не зупинить без реального тиску».
Адаптація до безпекової ситуації
Київський національний університет імені Т. Шевченка переходить на дистанційне навчання з . Це рішення було прийнято через погіршення безпекової ситуації у столиці наступного дня після російської атаки на будівлю НАН України, розташовану поруч із центральним червоним корпусом, філологічним факультетом та ректоратом КНУ.
Інновації в протиповітряній обороні України
Низка бойових груп Збройних Сил України вже використовує нові українські перехоплювачі для знищення російських реактивних ударних безпілотників. Про це повідомив Ігор Клименко, секретар Ради національної безпеки і оборони України. Він зазначив, що нові українські перехоплювачі проходять активні випробування, а частина бойових груп застосовує їх на практиці. Ведеться робота з виробниками над підвищенням їх ефективності та переходом до масового виробництва.
Міжнародні інциденти та дипломатичні заяви
Естонська поліція безпеки встановила, що підпал будівлі оборонного підприємства Milrem Robotics, яке виробляє та постачає безпілотники Україні, у Таллінні в ніч на був актом диверсії, замовленим російськими спецслужбами. Про це заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал. Міністерство закордонних справ Естонії викличе тимчасового повіреного у справах Росії для надання пояснень.
Міністр закордонних справ Російської Федерації Сєргєй Лавров виступив із погрозою застосування російської воєнної доктрини, що включає ядерну зброю, щодо Польщі. Причиною стала ініціатива Польщі розмістити на своїй території виробництво ракет для системи Patriot, призначених для України.
На далекому сході Росії, в Амурській області, під час навчально-тренувального польоту зазнав катастрофи стратегічний бомбардувальник Ту-95МС з аеродрому Українка. Ці літаки використовуються РФ для ракетних ударів по Україні крилатими ракетами Х-101. За даними Baza, на борту перебували семеро осіб, шестеро з яких загинули. Попередньою причиною катастрофи Baza назвала вибух палива на борту.
У ніч на невідомі дрони атакували міжнародний автомобільний пункт пропуску Красний Камєнь на кордоні Росії та Білорусі. Опубліковані кадри свідчать про значні пошкодження інфраструктури КПП внаслідок пожежі. Напередодні російський дрон вдарив по міжнародному пункту пропуску Ягодин на українсько-польському кордоні.
Реформування кадрового складу Збройних Сил України
Головнокомандувач Збройних Сил України Михайло Драпатий ініціював процедуру кадрового перегляду офіцерів, які проходять службу у Генеральному штабі. Метою є збереження на посадах переважно тих, хто має бойовий досвід та здатний ефективно управляти військами. Як зазначається у матеріалі УП з посиланням на співрозмовника з Генштабу, «основний посил такий: якщо від військ вимагаємо змінюватися, то починати треба із себе».
До керівникам необхідно подати дані щодо офіцерів та генералів Генштабу, які з 2022 року не мали практичного досвіду виконання бойових завдань у складі угруповань на рівні батальйон — бригада — корпус — угруповання військ. Це не передбачає автоматичного звільнення всіх офіцерів без бойового досвіду; частина з них буде направлена у війська. На посади в Генштаб будуть призначені офіцери з актуальним досвідом бойових дій. Також до офіцери, які вже мають право на звільнення за пенсією, повинні прийняти рішення щодо свого майбутнього.
Ініціативи щодо санкцій та торгівлі з Росією
Джон Коул, посланець президента США Дональда Трампа, запропонував нову стратегію щодо Російської Федерації. Вона передбачає звільнення Кремлем політичних в’язнів в обмін на послаблення санкцій США. Це може відкрити шлях до відновлення торгівлі та укладання бізнес-угод з Москвою ще до завершення війни в Україні, як написав Саймон Шустер у статті для The Atlantic. Аналогічна операція раніше була реалізована Коулом у Білорусі з Олександром Лукашенком.
За даними Шустера, Трамп погодився на цю ініціативу, яка має сприяти реінтеграції Росії у світову економіку та відкрити шлях до вигідних для США угод щодо російської нафти, пального, рідкоземельних мінералів та інших товарів. Видання підкреслило, що такий підхід до Кремля, ймовірно, викличе обурення серед українців, європейців та частини союзників Трампа в Конгресі. Потенційні бізнес-угоди з Росією можуть спрямувати кошти російським військовим, тоді як США одночасно посилюють санкційний тиск на Москву. Це свідчить про потенційну зміну у міжнародній політиці щодо стримування агресії.
Історичний контекст
відзначається 85 років з дня трагедії у Бабиному Яру. У 1941 році на цьому місці у північно-західній частині Києва війська нацистської Німеччини розстріляли до 50 тисяч єврейських жителів міста.
