Візит керівництва до 66 ОМБр: Лиманський напрямок

Зустріч Президента України з військовим керівництвом на Лиманському напрямку
  • Президент України, Головнокомандувач ЗСУ та Міністр оборони відвідали пункт управління 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
  • Візит відбувся на Лиманському напрямку напередодні Дня захисників і захисниць.
  • Мета візиту включала зустріч з військовослужбовцями, вручення державних нагород та проведення координаційної наради.
  • На нараді обговорювалися питання матеріально-технічного забезпечення, розвитку безпілотних систем, кадрового поповнення та оплати служби.
  • 66-та ОМБр у рамках операції «Вівальді» повернула під український контроль понад 125 квадратних кілометрів території.

Візит до пункту управління та координаційна нарада

Президент України Володимир Зеленський, Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий та міністр оборони України Євгеній Хмара здійснили візит на пункт управління 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Подія зафіксована на Лиманському напрямку, як зазначається у дописі Володимира Зеленського у його офіційних соцмережах. Володимир Зеленський, Президент України, є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил. Михайло Драпатий, Головнокомандувач ЗСУ, здійснює безпосереднє військове керівництво силами оборони. Євгеній Хмара, міністр оборони України, відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері оборони.

Під час візиту відбулася зустріч з військовослужбовцями, які виконують завдання на Лиманському напрямку. Президент Володимир Зеленський вручив державні нагороди. Було проведено обговорення з командиром бригади щодо поточних завдань та потреб підрозділу. 66-та ОМБр, діючи в межах операції «Вівальді» спільно з іншими підрозділами Третього армійського корпусу, забезпечила повернення під український контроль понад 125 квадратних кілометрів території.

На Лиманському напрямку також відбулася координаційна нарада. У ній взяли участь Міністр оборони Євгеній Хмара, Головнокомандувач Збройних Сил України Михайло Драпатий, командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол, командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький, командир 1-го корпусу НГУ Азов Денис Прокопенко, командир 19-го армійського корпусу оперативного командування Південь Сухопутних військ ЗСУ Валерій Скред, командир 2-го корпусу НГУ Хартія Ігор Оболєнський, командир 11-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ Еміль Ішкулов та заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса. Олег Апостол, командувач Десантно-штурмових військ, відповідає за підготовку та застосування десантних підрозділів. Андрій Білецький, командир 3-го армійського корпусу, очолює військове об’єднання, яке виконує оперативні завдання. Денис Прокопенко, командир 1-го корпусу НГУ Азов, керує підрозділом Національної гвардії України. Валерій Скред, командир 19-го армійського корпусу оперативного командування Південь Сухопутних військ ЗСУ, здійснює управління військовими формуваннями у визначеній зоні відповідальності. Ігор Оболєнський, командир 2-го корпусу НГУ Хартія, керує підрозділом Національної гвардії. Еміль Ішкулов, командир 11-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ, очолює військове об’єднання. Павло Паліса, заступник керівника Офісу Президента, забезпечує координацію роботи адміністрації глави держави.

Серед питань, що розглядалися на нараді, були: спрощення процедур закупівлі пікапів та іншого обладнання для армії; посилення спроможностей Сил безпілотних систем, включаючи забезпечення обладнанням, генераторами, пальним, транспортом та дронами різних типів (розвідувальними, логістичними, ударними); збільшення фінансування на закупівлю дронів; можливості розширення штатної чисельності, спрощення закупівель, поповнення та підготовка особового складу підрозділів; потреби в артилерії та далекобійних артилерійських снарядах; оптимізація схеми оплати служби військовослужбовців на передовій, щодо чого командирам було доручено підготувати пропозиції; еволюція безпілотних технологій, напрямки розвитку дронових та антидронових систем, а також нові перспективні методи ведення війни; поповнення особового складу за рахунок стимулювання повернення із самовільного залишення частини (СЗЧ). Командири доповіли Президенту про оперативну обстановку у смузі відповідальності своїх корпусів. Зазначені питання будуть опрацьовані та обговорені на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача, як повідомляє Офіс президента. Подібні візити та наради відображають системну адаптацію військового керівництва до оперативних потреб фронту.

Операція «Вівальді»: хроніка подій

Операція «Вівальді» є наступальною дією української армії на півночі Донецької області. 15 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький публічно підтвердив початок цієї операції. На початковому етапі було офіційно підтверджено зачистку 75 квадратних кілометрів та деокупацію 10 квадратних кілометрів території.

За даними Сил оборони, втрати противника у ході операції склали близько 1500 військовослужбовців, понад 12 тисяч безпілотних літальних апаратів, а також сотні одиниць бронетехніки, артилерійських систем та автомобільної техніки. Українські підрозділи здійснили перерізання логістичних маршрутів противника, що призвело до необхідності переміщення постачання пального за межі України.

18 вересня Третій армійський корпус повідомив про виведення елітного російського підрозділу БПЛА «Рубікон» з Лимансько-Борівського напрямку. Це рішення було зумовлене значними втратами. 20 вересня Андрій Білецький підтвердив деокупацію сіл Шандриголове та Дерилове, а також встановлення повного контролю над Дробишевим. Ці дії в межах операції «Вівальді» призвели до звільнення додаткових 40 квадратних кілометрів української території. Втрати окупантів на той момент зросли до 3000 осіб. Як писав ISW, операція «Вівальді» перешкодила спробам російських сил оточити «пояс міст-фортець» України на Донбасі.

28 вересня Андрій Білецький заявив про звільнення населених пунктів Нове, Рідкодуб та Катеринівка, а також відновлення контролю над Карпівкою та Новомихайлівкою. Ці дії Збройних Сил України додали ще 51 квадратний кілометр до звільнених територій. Загалом, від початку наступальних дій у рамках операції «Вівальді» було повернуто 176 квадратних кілометрів українських територій, як зазначається у матеріалі nv.ua.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ...

Прокрутка до верху

У ВАС Є ПИТАННЯ?