- В ніч з 6 на відбулася масштабна ракетна атака на територію України.
- Атака характеризувалася як спланована, з використанням комбінації крилатих та балістичних ракет.
- Серед мотивів атаки ідентифіковано тактику “початку місяця” та особисту дату – день народження президента РФ В. Путіна.
- Було збито 39 крилатих ракет та 5 балістичних. Вісім ракет “Циркон” не були перехоплені.
- Ця подія є частиною триваючої стратегії використання цільових дат для проведення масштабних атак.
Обставини атаки
В ніч з 6 на територія України зазнала комбінованої ракетної атаки. Застосована тактика відповідала спостережуваній тенденції, згідно з якою Російська Федерація здійснює масштабні балістичні та комбіновані атаки на початку місяця, зазвичай між 1-м та 5-8-м числами. Ця закономірність фіксується з серпня, за винятком одного випадку минулого місяця, коли атака була перенесена.
Додатковим фактором, що міг вплинути на вибір дати, був день народження президента Російської Федерації В. Путіна, який припадає на . Ця обставина, як зазначається у матеріалі nv.ua, могла бути використана для створення відповідної “картинки” для внутрішнього споживання.
Використані засоби та їх ефективність
Під час атаки було задіяно крилаті та балістичні ракети. Згідно з даними, 39 крилатих ракет були перехоплені силами протиповітряної оборони. П’ять балістичних ракет також були збиті. Серед збитих ракет гіперзвукові ракети «Циркон» не фіксувалися. Проте, загалом було зафіксовано вісім запусків ракет «Циркон», шість з яких були спрямовані на Київщину та два — на Кременчук. Жодна з них не була перехоплена.
Пуски крилатих ракет здійснювалися як з повітряних носіїв, так і з морських платформ. Існують припущення щодо можливих пусків з Каспійського моря, хоча офіційних підтверджень цієї інформації не надано. На основі аналізу кількості та типів літаків-носіїв, таких як три Ту-160 (по шість ракет) та чотири Ту-95МС (по чотири ракети), можна припустити, що було задіяно 34 ракети Х-101 та вісім ракет “Калібр”. Загальна кількість крилатих ракет, таким чином, могла становити 42 одиниці. Ефективність перехоплення крилатих ракет перевищила 90%.
Щодо балістичних ракет, 10 одиниць було запущено по Києву з Брянської області. Це свідчить про задіяння двох пускових установок С-400 та однієї установки “Іскандер-М”. Попередні атаки балістичними ракетами по Києву зазвичай розподілялися між трьома областями. Відсутність запусків гіперзвукових ракет “Циркон” по Києву, які в останні періоди були основним засобом гіперзвукового удару по столиці, може вказувати на перерозподіл ресурсів або на перешкоджання планам противника.
Інформаційний компонент
Атака мала також інформаційну складову. Фіксація дня народження президента РФ В. Путіна як однієї з можливих мотивацій атаки, а також її медійне висвітлення, може бути частиною інформаційної операції. Подібні практики, спрямовані на формування певних асоціацій у суспільстві, мали місце і раніше, наприклад, у контексті подій 3 вересня.
Аналіз цілей та стратегії
Цілями ракетної атаки були Дніпро, Прилуки, Кременчук та Олександрія. Крилаті ракети не були спрямовані на Київ. Кременчук зазнав ударів як ракетами “Циркон”, так і крилатими ракетами. Атака була розосередженою по території, але не зачепила критичну інфраструктуру, яка має значення для опалювального сезону. Це дозволяє припустити, що основною метою була демонстрація сили та створення візуального ефекту для внутрішньої доповіді керівництву.
