- Президент США Дональд Трамп призупинив запровадження санкцій, що стосувалися продажу російських енергоносіїв.
- Обмеження передбачав законопроєкт, ініційований американським сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом.
- Документ дозволяв запровадження мит до 100% на товари з п’яти найбільших імпортерів російської нафти та газу.
- Президент Трамп обґрунтував рішення національними інтересами США.
- Призупинення відбулося на тлі загострення відносин із президентом України Володимиром Зеленським та занепокоєння європейських союзників.
- Білий дім раніше тиснув на Україну щодо припинення атак на російські нафтові об’єкти.
- Законопроєкт HR 5334, відомий як «Закон Ліндсі О. Грема про запровадження санкцій проти Росії та Ірану 2026 року», був підписаний президентом Трампом у ніч із .
Контекст рішення: Призупинення санкцій США
Президент США Дональд Трамп, голова виконавчої влади Сполучених Штатів, призупинив запровадження чергових санкцій, пов’язаних із продажем російських енергоносіїв. Це рішення було прийнято до того, як передбачені обмеження мали набути чинності. Зазначені обмеження становили частину законопроєкту, який просував американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем, член верхньої палати Конгресу США, законодавчого органу. Цей законопроєкт був підписаний президентом Трампом минулого місяця, як зазначається у матеріалі nv.ua.
Документ передбачав можливість запровадження мит до 100% на товари з п’яти найбільших імпортерів російської нафти та газу. Продаж енергоносіїв є одним із джерел фінансування військових дій Кремля проти України.
В указі президент Трамп заявив, що відмова від застосування цих санкційних заходів на поточному етапі відповідає національним інтересам США. Він також повідомив, що подав до Конгресу США, двопалатного законодавчого органу, відповідне засвідчення та звіт із поясненням підстав для такого рішення.
Дипломатичні наслідки та внутрішні інтереси
Рішення президента Трампа було ухвалено на тлі загострення відносин із президентом України Володимиром Зеленським. Одночасно європейські союзники висловлювали занепокоєння щодо можливого послаблення американської підтримки Києва. Білий дім, офіційна резиденція та основне місце роботи президента США, а також адміністрація президента, раніше тиснув на Україну, вимагаючи припинити удари по російських нафтових об’єктах. Ці дії були спрямовані на стримування зростання цін на нафту напередодні проміжних виборів до Конгресу США. Україна тимчасово погодилася на прохання американської сторони, проте згодом відновила атаки. У цей період Росія продовжувала завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Ця подія відображає постійну складність балансування внутрішніх економічних пріоритетів та зовнішньополітичних зобов’язань у контексті глобальних конфліктів.
Еволюція законодавчої ініціативи: Законопроєкт Ліндсі Грема
Законопроєкт Ліндсі Грема про санкції проти Росії пройшов кілька етапів формування. На початку до Сенату США було внесено законопроєкт про нові санкції проти Росії. Документ передбачав запровадження 500-відсоткового мита на імпорт товарів із країн, які продовжують закуповувати російську нафту та іншу сировину. Співавторами документа стали сенатори Ліндсі Грем (республіканець) і Річард Блюменталь (демократ).
У видання The Wall Street Journal повідомило, що адміністрація Трампа намагалася змусити сенатора Грема пом’якшити законопроєкт. Журналісти Politico також зазначали, що перед ухваленням законопроєкт може бути суттєво пом’якшений.
сенатор Ліндсі Грем на пресконференції під час візиту до Києва повідомив про досягнення домовленості з адміністрацією Білого дому щодо нової версії законопроєкту про санкції проти РФ. сенатор Грем помер.
Остаточна версія документа, крім мит, передбачає розширення обмежень щодо російського військового керівництва, фінансового та енергетичного секторів, іноземних постачальників і суден тіньового флоту. Також посилюється контроль за експортом товарів, які РФ може використовувати для виробництва зброї. У ніч із президент Трамп підписав законопроєкт HR 5334, відомий як «Закон Ліндсі О. Грема про запровадження санкцій проти Росії та Ірану 2026 року».
