Ключові аспекти подій
- Президент України Володимир Зеленський відреагував на рішення президента США Дональда Трампа щодо послаблення санкцій проти Російської Федерації.
- Зеленський закликав посилити тиск на РФ, критикуючи рішення не застосовувати закон сенатора Ліндсі Грема, спрямований на посилення санкцій.
- Рішення Трампа від призупинило запровадження санкцій проти великих покупців російських нафти та газу, посилаючись на “національні інтереси США”.
- Закон HR 5334, співавтором якого був Річард Блюменталь, був підписаний Трампом і передбачав розширення санкцій проти Росії.
- Заява Зеленського прозвучала після масованої атаки РФ на енергетичну систему України, що вразила понад 15 об’єктів генерації та передачі електроенергії.
- Цей інцидент відбувся на тлі загострення відносин між США та Україною, що включало заяви Трампа щодо зміни президента України та обмеження співпраці.
Президент України Володимир Зеленський, глава держави, що визначає зовнішню та внутрішню політику, відреагував на рішення президента США Дональда Трампа, глави держави та головнокомандувача збройних сил Сполучених Штатів, щодо корекції санкційної політики стосовно Російської Федерації. Зеленський закликав до посилення тиску на країну-агресора, як зазначається у матеріалі nv.ua.
Контекст рішення США та реакція України
Рішення Дональда Трампа від передбачало призупинення запровадження санкцій проти великих покупців російських нафти та газу. Ці санкції були передбачені законом, який просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем, член верхньої палати Конгресу США, що бере участь у законодавчому процесі. Дональд Трамп обґрунтував це рішення “національними інтересами США”.
Заява Володимира Зеленського була опублікована у суботу, . Він розкритикував рішення не застосовувати закон Грема, який, на його думку, міг би посилити тиск на Росію та сприяти завершенню війни. Зеленський наголосив, що цей закон “міг — і ще може! — дуже допомогти”, проте вимагає ефективної імплементації.
Ескалація російських атак та заклик до посилення тиску
Звернення українського президента відбулося на тлі масованої атаки Російської Федерації на енергетичну систему України. Зеленський заявив, що Росія здійснила одну з наймасштабніших атак, уразивши понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії у різних регіонах. Найскладніша ситуація, за його даними, склалася у Луцьку, Рівному, Житомирі, Вінниці, Шепетівці, Славуті та Нетішині. Пошкодження енергетичної інфраструктури також зафіксовані у Харківській, Київській, Дніпропетровській та інших областях.
Зеленський акцентував, що Росія прагне залишити мільйони українців без електроенергії та опалення напередодні зимового періоду. Він зазначив, що Росія розширює кампанію проти української енергетики, намагаючись розпорошити ресурси та ускладнити відновлення пошкоджених об’єктів. За його даними, від 19:00 попереднього дня до 07:00 ранку російські війська застосували понад 320 реактивних і бензинових ударних безпілотників типу Shahed, баражувальні боєприпаси, крилаті та балістичні ракети.
Президент України підкреслив необхідність тиску для припинення таких дій. Він заявив, що “американський санкційний блекаут, послаблення тиску на агресора, грошові винагороди для Путіна — це все тільки спонукає його бити далі”. Зеленський закликав партнерів не поступатися тиску Росії та докладати зусиль для завершення війни, а не створювати умови для її затягування.
Передісторія: Законодавчі ініціативи та дипломатичні інциденти
Закон HR 5334, відомий як Закон Ліндсі О. Грема про запровадження санкцій проти Росії та Ірану 2026 року, був підписаний Дональдом Трампом . Документ, співавтором якого був Річард Блюменталь, передбачав розширення санкцій проти російських чиновників, банків і суден, що допомагають обходити обмеження на торгівлю російськими енергоносіями. Він також включав заборону на нові американські інвестиції в Росію та купівлю її суверенного боргу.
Ці події є частиною тренду напруженості у відносинах між США та Україною. Дональд Трамп, після укладення угоди з Володимиром Путіним щодо постачання російської нафти на американський та світовий ринки, розкритикував Володимира Зеленського. Трамп заявив, що “Україні час обрати нового президента”, поклав на Київ відповідальність за відсутність мирної угоди з Росією та звинуватив Зеленського у “небажанні” її укладати.
Того ж дня президент США оголосив про “енергетичне перемир’я”, яке, за даними ЗМІ, стосувалося лише ударів по нафтопереробних заводах. Трамп заявив про згоду обох сторін на нього, проте, згідно з Financial Times, в Україні на той момент не мали інформації про таку домовленість.
Зеленський підтвердив погрози США припинити обмін розвідувальними даними у разі продовження Силами оборони ударів по російських нафтопереробних заводах. Згодом стало відомо про обмеження США роботи Starlink для військових в Україні та відсутність попереджень Києва про балістичні удари РФ та .
Зеленський заявив Financial Times, що Україна відновлює удари по НПЗ РФ після триденної перерви, яка збіглася з оголошеним Трампом “перемир’ям”, під час якого РФ здійснювала масовані обстріли енергетичних об’єктів України.
Пізніше того ж дня Дональд Трамп знову висловився щодо Володимира Зеленського, заявивши, що український президент нібито не бажає домовлятися про завершення війни з Росією. Трамп назвав Зеленського “не тією людиною, з якою варто мати справу”, стверджуючи, що переговори з ним складніші, ніж з Володимиром Путіним.
