- У Павло Пригожин провів зустріч у Бангі з метою розробки механізмів продажу золота в обхід міжнародних санкцій.
- Міністр гірничодобувної промисловості ЦАР Руфін Бенам Бельтунгу погодився видавати державні документи на вантажі золота, що дозволяє формально обходити санкції, накладені на компанії, пов’язані з Пригожиним.
- Ці події відбуваються на тлі попередніх спроб Кремля ліквідувати бізнес-імперію Євгенія Пригожина після його загибелі у .
- Павло Пригожин успадкував контроль над частиною африканських операцій, включаючи близько 500 бійців «ПВК Вагнера» у ЦАР та золотодобувну компанію Midas Ressources.
- Річний оборот операцій, що включають видобуток золота, торгівлю алкоголем, зброєю та трамадолом, оцінюється у понад 400 мільйонів доларів.
- З липня золото з ЦАР транспортується до Білорусі під виглядом власності Центральноафриканської Республіки.
Адаптація в Центральноафриканській Республіці після санкцій
У у столиці Центральноафриканської Республіки (ЦАР) Бангі відбулася зустріч, ініційована Павлом Пригожиним. Метою зустрічі, що проходила у готелі Ledger Plaza, було обговорення механізмів продажу золота з копальні Ндассіма в умовах міжнародних санкцій. У нараді брали участь керівники місцевого осередку «ПВК Вагнера» та представники уряду ЦАР.
Копальня Ндассіма, найбільша у ЦАР, розробляється компанією Midas Ressources, підконтрольною Пригожину. До експорт золота здійснювався через Обʼєднані Арабські Емірати за участі компанії Diamville та дубайського посередника. Однак у Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти цих трьох компаній за їхню роль у фінансуванні «ПВК Вагнера», що ускладнило логістичні маршрути.
Міністр гірничодобувної промисловості ЦАР Руфін Бенам Бельтунгу погодився видавати державні документи на вантажі Пригожина. Це дозволяє оформлювати золото як власність Центральноафриканської Республіки, незважаючи на те, що контроль над видобутком, охороною, транспортуванням та пошуком покупців залишається за структурами «ПВК Вагнера».
Трансформація імперії: наслідки заколоту
Зміни у африканських операціях відбулися на тлі значних подій у . У Євгеній Пригожин ініціював «марш справедливості», що передбачав рух його найманців на Москву. Ця подія була кваліфікована як заколот. Через два місяці, у , літак, на борту якого перебував Пригожин, зазнав катастрофи над Тверською областю.
Після загибелі Євгенія Пригожина Кремль розпочав процес консолідації його активів. Медіахолдинг «Патріот» був ліквідований, а його ресурси заблоковані Роскомнаглядом. Контракти кейтерингової компанії «Конкорд», що забезпечувала харчування російської армії, були передані RBE Group Андрія Шокіна. Частина нерухомості та компаній була продана або перейшла під контроль інших власників.
Іноземні найманці, що раніше перебували під контролем Пригожина, почали переводитися до «Африканського корпусу», нової структури, що підпорядковується Міністерству оборони та військовій розвідці Росії. У Малі «ПВК Вагнера» була повністю замінена цією структурою, а в Лівії «Африканський корпус» перебрав бази та персонал. З п’яти тисяч бійців, які перебували у шести африканських країнах, у сина Євгенія Пригожина, Павла, залишилося близько п’ятисот осіб, сконцентрованих у ЦАР.
Спадщина та вплив: збереження африканських операцій
До загибелі батька Павло Пригожин вже володів значними активами. У йому була передана нерухомість, включаючи компанії «Лахта Парк», «Лахта Парк Преміум» і «Лахта Плаза», які володіли сотнями апартаментів та комерційних приміщень у Санкт-Петербурзі. У США включили його до санкційного списку. Заповіт Євгенія Пригожина, копію якого опублікував російський паблік Port та перевірили журналісти The Insider, передав більшу частину майна та частки в компаніях, включаючи «Конкорд», сину Павлу.
Невдовзі після смерті Євгенія Пригожина, Павло відвідав Бангі для зустрічі з Дмитром Ситим, відповідальним за бізнес та зв’язки з владою, та військовим командиром Денисом Супруновим. Ключовим для збереження впливу виявилася зустріч з президентом ЦАР Фостен-Арканжем Туадерою, якого «вагнерівці» захищали від повстанців з .
Фостен-Арканж Туадера, який став президентом у після громадянської війни, покладався на російських найманців для зміцнення своєї влади. У Москва відправила сотні «вагнерівців» та військову техніку для відбиття наступу повстанців на Бангі. Після цього компанії Пригожина отримали контроль над видобутком золота та алмазів. Президент Туадера відмовився від пропозиції «Африканського корпусу» щодо оплати за російських солдатів готівкою, віддавши перевагу збереженню існуючої групи «вагнерівців».
Павло Пригожин та Кремль, як зазначається у матеріалі The Wall Street Journal, досягли взаємовигідної угоди. Пригожин-молодший не прагне політичної ролі, а його найманці підтримують лояльний до Москви режим, сприяють російській пропаганді та зберігають російський вплив у регіоні. Це дозволяє Кремлю досягати своїх цілей без додаткових витрат, а Павлу Пригожину – продовжувати заробляти на природних ресурсах та зброї. Дмитро Ситий, окрім управління цивільною мережею «Вагнера», керує місцевим «Російським домом» та фінансує радіостанцію Lengo Sengo, яка просуває проросійські наративи.
Диверсифікація доходів: від золота до наркотиків
Наразі «вагнерівці» у ЦАР командують підрозділами місцевої армії, впливають на роботу поліції та контролюють території навколо родовищ золота та алмазів. Павло Пригожин збільшив видобуток на копальні Ндассіма. За рік копальня генерує близько 250 мільйонів доларів доходу від золота, що вдвічі перевищує показники чотирирічної давності.
Додаткові джерела доходу, пов’язані зі структурами Пригожина, включають виробництво алкоголю та торгівлю зброєю з угрупованнями в Судані та Лівії. Також, як раніше повідомляв «Бабель», функціонує схема з трамадолом – опіоїдним знеболювальним, що використовується як наркотик. Таблетки імпортуються з Індії до Демократичної Республіки Конго, а потім річкою Убангі доставляються до ЦАР. Люди «Вагнера» контролюють місцевий продаж, використовуючи поліцію для усунення конкурентів. Загальний річний оборот від цих операцій, включаючи золото, алкоголь, зброю та трамадол, перевищує 400 мільйонів доларів.
Нові маршрути: Білорусь як транзитний пункт
З липня золото з копальні Ндассіма відправляється до Білорусі. В експортних документах воно оформлюється як власність Центральноафриканської Республіки. Подальша доля вантажів після прибуття до Білорусі невідома. Операції з дорогоцінними металами в Білорусі підлягають державному ліцензуванню та контролю, що вказує на ймовірну згоду Олександра Лукашенка на ці транзакції.
Після заколоту частина бійців «ПВК Вагнера» відмовилася переходити під контроль Міністерства оборони Росії та за запрошенням Лукашенка перемістилася до Білорусі. Їх розмістили у польовому таборі біля села Ціль, де вони брали участь у тренуванні білоруських військових. Після загибелі Євгенія Пригожина табір почав порожніти. За адресою цього табору у був зареєстрований білоруський «Конкорд», компанія, яку зараз очолює Павло Пригожин. Це відображає тенденцію до адаптації та реструктуризації бізнес-активів Пригожиних після зміни керівництва.
