Нічний удар по Києву: застосування касетної балістики
У історичний центр Києва зазнав атаки із застосуванням касетної балістики. Інформація про подію була оприлюднена Сергієм (Флешем) Бескрестновим, позаштатним радником президента та фахівцем у галузі військових радіотехнологій, як зазначається у матеріалі news.liga.net.
Використана балістична ракета ідентифікована як «Іскандер-М» із касетною боєголовкою К5. Згідно з поясненнями Бескрестнова, дана боєголовка призначена для вибуху над землею. Її конструкція передбачає розсіювання 58 бойових елементів у повітрі, що забезпечує ураження площі розміром 400 на 400 метрів. Мета такого застосування – максимальне ураження людей та техніки.
Характер ураження та його наслідки
Бескрестнов зазначив, що удар не мав військової цілі. За його оцінками, метою було руйнування частини старого міста та травмування цивільного населення. Фіксуються численні поранення серед цивільних осіб та значні руйнування. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про 15 постраждалих, серед яких двоє дітей віком 15 років.
Використання касетних боєголовок для ураження цивільних об’єктів є частиною усталеної тактики. Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку «Рейд» та експерт з озброєння профільного ресурсу Defense Express, раніше пояснював, що таким чином компенсується неточність ракет. Касетні бойові частини містять не один суцільний заряд, а десятки менших суббоєприпасів. Вони розсіюються під час спрацювання бойової частини, причому деякі з них можуть детонувати із затримкою.
Стан протиповітряної оборони та дипломатичний контекст
Україна стикається з труднощами у збитті російської балістики, що пов’язано з дефіцитом ракет до американських систем протиповітряної оборони Patriot.
Напередодні атаки, , відбулись переговори спецпосланця президента США Віткоффа та диктатора Путіна у Санкт-Петербурзі. Під час цих переговорів представник Трампа охарактеризував Путіна як «гуманіста». Після нічного обстрілу президент Зеленський та глава МЗС Сибіга згадали про цей вислів, коментуючи дії російської сторони.
