- США та Росія обговорюють широке економічне співробітництво, включаючи повернення американських компаній на російський нафтовий ринок.
- Переговори відбуваються в контексті ініціатив щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні.
- Розглядаються можливості відновлення спільних підприємств, зокрема біля узбережжя Сахаліну, та залучення до постачань російської нафти до Європи.
- Ці потенційні угоди розглядаються як стимул для припинення бойових дій.
- Спеціальний посланник президента США Стів Віткофф провів зустрічі з Володимиром Путіним для обговорення бізнес-угод.
- Серед інших тем обговорень — відновлення доступу до повітряного простору, співпраця у виробництві титану, продаж активів «Лукойлу», проєкт ЗПГ на Алясці та постачання газу через «Північний потік».
- Також обговорювалося послаблення санкцій на калійні добрива та передача управління Запорізькою АЕС американській структурі.
- Потенційна вартість проєктів оцінювалася у 14 трильйонів доларів.
- Існує скептицизм щодо реалізації цих угод через позицію Росії та обережність американських компаній.
- відбулась домовленість про постачання російського дизельного пального, після чого Мінфін США скасував відповідні санкції до квітня року.
Сполучені Штати Америки та Російська Федерація ведуть діалог щодо можливостей широкого економічного співробітництва, включаючи потенційне повернення американських компаній на російський нафтовий ринок після завершення конфлікту в Україні, як зазначається у матеріалі Financial Times. Ця ініціатива є частиною ширшої тенденції до пошуку непрямих шляхів впливу на геополітичні процеси через економічні стимули.
Економічні пропозиції та їх контекст
За інформацією джерел видання, Білий дім та Кремль розглядають можливість відновлення спільного підприємства за участю великих нафтових компаній США та Росії біля узбережжя Сахаліну — російського острова на Далекому Сході. Це передбачає залучення американських енергетичних гігантів до процесу відновлення постачань російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба».
Ці потенційні домовленості, за даними Financial Times, є елементом стратегії США, спрямованої на стимулювання Володимира Путіна до припинення бойових дій в Україні. Американські посадовці неодноразово заявляли, що реалізація цих проєктів можлива лише після завершення конфлікту.
Переговорний процес та ключові фігури
Джерела видання повідомили, що Стів Віткофф, який обіймає посаду спеціального посланника президента США Дональда Трампа, обговорив потенційні бізнес-угоди з Володимиром Путіним під час зустрічі на початку вересня. Під час подальшого візиту до Санкт-Петербурга минулого тижня, Віткофф зафіксував у своєму блокноті пункт «Бізнес-угоди», що підтверджується опублікованими фотографіями.
Один з американських чиновників прокоментував ситуацію для Financial Times: «Представники президента Трампа обговорили економічні пропозиції з обома сторонами конфлікту — зокрема, післявоєнну економічну концепцію, спрямовану на забезпечення довгострокового зростання та інвестиційних можливостей для України, а також потенційні можливості післявоєнної економічної співпраці з Росією».
За його словами, ці економічні угоди передбачається інтегрувати у потенційну мирну угоду про завершення конфлікту. При цьому, двоє джерел зазначили, що Росія розглядала ці ділові домовленості як стимул для Дональда Трампа до нормалізації відносин з Москвою ще до припинення бойових дій.
Широкий спектр обговорюваних проєктів
Крім енергетичного сектору, представники США та РФ обговорювали відновлення доступу американських авіакомпаній до російського повітряного простору та співпрацю у сфері виробництва та постачання титану.
За даними Financial Times, у діалозі між США та Росією також фігурували такі пропозиції:
- Потенційний продаж міжнародних активів нафтового гіганта «Лукойл» інвесторам, асоційованим з Білим домом.
- Проєкт зрідженого природного газу (ЗПГ) на Алясці за участю російської компанії «Новатек».
- Відновлення поставок газу до Європи через газопровід «Північний потік».
- Ширша угода щодо послаблення санкцій на калійні добрива та їх експорт через балтійські порти. Цей крок вимагатиме скасування відповідних санкцій з боку Європейського Союзу.
- Ідея передачі управління Запорізькою атомною електростанцією американській структурі, яка б здійснювала розподіл енергії між Україною та Росією.
Поточні переговори ґрунтуються на пропозиціях, які Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять Дональда Трампа, обговорювали з Кирилом Дмитрієвим, спеціальним економічним посланником Володимира Путіна, наприкінці минулого року. Дмитрієв оцінив вартість потенційних проєктів у 14 трильйонів доларів. Ці зусилля згодом не отримали розвитку, оскільки Україна відмовилася від територіальних поступок задля мирної угоди.
«План Дмитрієва передбачав очікування завершення війни, але час спливає, а війна не зупиняється, тому вони вирішили рухатися далі зараз», — зазначив один зі співрозмовників, поінформований про ділові угоди.
Скептицизм та реалії
Financial Times вказує на низькі шанси на успіх багатьох обговорюваних угод. Це обумовлено непохитною позицією Володимира Путіна щодо припинення конфлікту та обережністю американських компаній стосовно повернення на російський ринок. Наприклад, компанія ExxonMobil, єдиний американський учасник проєкту «Сахалін-1», минулого року заявила про відсутність планів відновлення діяльності в Росії.
Один з європейських дипломатів висловив скептицизм щодо здатності економічних угод переконати Путіна припинити війну, заявивши: «Річ не в грошах. Річ у приниженні та контролі».
Financial Times характеризує обговорення широкої економічної співпраці без прямої участі України чи Європи як «різкий зсув» у відносинах Москви із Заходом після років ізоляції Російської Федерації.
Попередні домовленості та санкції
Дональд Трамп під час телефонної розмови з Володимиром Путіним досяг домовленості про постачання сотень тисяч тонн російського дизельного пального на американський та світовий ринки. Того ж дня Міністерство фінансів США скасувало санкції проти російського дизельного пального до квітня року.
ЗМІ також повідомляли про можливе зняття інших американських санкцій з Російської Федерації, зокрема з Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), який є державним фондом прямих інвестицій РФ та вважається одним з інструментів міжнародного впливу Кремля.
