В Україні виникає необхідність структурувати святкові, пам’ятні та скорботні дати в державному календарі та запровадити єдину “календарну мапу”. Цей крок важливий не лише для організації часу, а й для формування спільних уявлень про національну ідеологію та цивілізаційний вибір.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що історичний календар є більше, ніж простий список дат — це показник того, ким є країна та хто є її опонентами. Він звернув увагу на той складний шлях, який Україна пройшла для адаптації календаря до європейських стандартів. Різдво, перенесене на 25 грудня, стало символом таких змін, відзначаючи прагнення до європейської ідентичності.
Стефанчук зауважив, що в Україні існує велика кількість пам’ятних і скорботних дат, які часто перехрещуються один з одним або пов’язані з трагічними моментами в історії. Більше того, ці дати були встановлені різними організаціями, що стало причиною хаосу в календарі. Він нагадав про зміну дати святкування Дня перемоги, як приклад необхідності упорядкування.
Ситуація, на його думку, не передбачає скорочення святкових днів чи зменшення можливостей для відпочинку. Зміни носять технічний характер і мають на меті уникнення плутанини в датах. Стефанчук підкреслив, що ініціативи щодо календаря прагнуть не зменшити святкові дні, а впорядкувати їх.
Слід зазначити, що вже створена робоча група для підготовки законопроекту, який визначить, які дати в Україні будуть відзначатися як свята, які – як дні пам’яті, а які залишаться скорботними. Очікується, що після святкового періоду відбудеться зустріч із залученням представників уряду та наукової спільноти.
Це свідчить про готовність держави до відповідального підходу в формуванні календаря, прагнучи досягти більшої узгодженості та чіткості в питанні національної пам’яті.
