Італія продовжує стояти на своєму: вступ України до ЄС поки що в тіні. Лінія підтримки, яку тримає голова МЗС Антоніо Таяні, чітка. Балкани мають пріоритет. “Ми зобов’язані Балканам”, — каже він, неначе це справедливо. Але Україна в черзі за ними, тому що боротися з системою — це завжди ризик. Таяні не конкретизує, кого саме ще вчергове впускають до клубу, але готовий показати свою лояльність Сербії. Кожен знає, що всі шість балканських країн, які ще не в ЄС, уже воюють за свої права. Чорногорія і Сербія готуються до бою як кандидати, Албанія та Північна Македонія заявили про свої амбіції, вже з відкритими переговорами. Боснія і Герцеговина та її статус кандидата — це власні трагедії, а Косово як потенційний кандидат лише чекає моменту.
Поки Україна намагається штурмувати двері ЄС, їй протистоїть не лише несамостійність, а й бюрократія східної Європи. Ця нова модель вступу, яку пропонує Європейська комісія, намагається піти на зустріч. Двоступенева система, обмежені повноваження — хіба це реальність а не імітація? Замість того щоб з’єднати, це створює два світи: один для своїх, інший — для претендентів. І тут виникає справжнє запитання: хто ж насправді контролює цю гру? Протистояння між бажанням України та зволіканням європейських домовленостей — це не просто політична мозаїка, це спроба стабільності у хаосі. А останні новини уже гучно стукають у двері: “Україна, тримайся.”
Першоджерело: https://www.unian.ua/
