Після відставки з Офісу президента Андрій Єрмак обрав життя у тіні. Жодних показних виходів, жодних проявів. Він спілкується з чиновниками, займається в спортзалі, але завжди під посиленою охороною. Ото ж, який вигляд має справжня незалежність у сьогоднішній Україні? Чи це лише ілюзія?
Журналісти виявили, що адвокат колишнього голови ОП, Ігор Фомін, нещодавно повернувся з Ізраїлю, де зустрічався з адвокатом бізнесмена Міндіча. До Тель-Авіва його супроводжував посол України, Євген Корнійчук. Гучні імена, та чи йдеться про справжні перемовини, або ж це просто гра у тінях?
15 січня, зустріч Єрмака та Корнійчука мала своїх свідків. І тут знову — 25 січня рейс з Кишинева до Тель-Авіва, з ним тотожна кампанія. Кажуть, що Корнійчук привіз адвоката Єрмака на перемовини, пов’язані із справою Міндіча. Чи це лише збіг обставин?
Вісники в політичних колах шепочуть про зустріч Фоміна з юристом Лемпером. Багато слів, але мало фактів. Фомін перебував в Ізраїлі тайно, повертаючись з дипломатичним статусом. Що на весіллі? Хто тут танцює під мелодію правосуддя?
Міндіч мовчить, навіть у відповідь на запитання про пресу. Корнійчук підтвердив спільний переліт з Фоміним, але наполягає на бездіяльності у питаннях організації зустрічей. Незалежність за маскою зв’язків?
Але хіба це не стосується інших? Олександр Камишин, радник президента, регулярно спілкується з Єрмаком. 27 січня вони зустрілися у Києві. Тема? Він не може точно згадати, але це точно не про армію. Це гра у темряві — і ніхто не знає, до чого це призведе.
Журналісти зафіксували, як 30 січня Єрмак з’явився в житловому комплексі, де живе секретар РНБО. Три години у стінах влади. Година спілкування про буденність живих. Чи не як сценарій мутного кіно, де всі знали — але ніхто не називав істину?
В Києві він веде закритий спосіб життя. Дві години у спортзалі — це як соціальний експеримент на виживання. Перед виходом охорона перевіряє територію, доводячи ситуацію до абсурду. Чи це дійсно захист? Чи просто падіння у безмежжя контролю?
Єрмак уникає публічності, ізолятор рутинних тренувань. Уважно стежить за своїм середовищем. Михайло Ткач спробував його знайти — безрезультатно.
Проходять дні, і в новинах обшуки в офісі Єрмака. Що змінив квадрат вишневого кольору? Антикорупційні органи почали роботу без жодних відхилень. І що далі? Значення слів “Алі-Баба” у повітрі — тепер все зводиться до Орвеллівського світу, де правда, здавалося б, змішана з ілюзією. Чим же закінчується цей капкан маніпуляцій?
У самій тиші, Єрмак подає у відставку — ні звинувачень, ні підтримки. Тиша навколо нього тільки підкреслює парадокс нашої політичної реальності. А завтра — відновлення права на адвокатську діяльність.
Переможе той, хто зрозуміє, що час іде — система обнажила свої зуби. Нію не зупиниш. Чи готові ми нарешті визнати правду?
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
