У світі, де насильство стає новою нормою, один випадок кидає виклик абсолютній байдужості. Офіс Генерального прокурора розкриває жахливу історію. Протягом кількох місяців вихователька дитбудинку сімейного типу на Кропивниччині утримувала на ланцюгах 17-річну Ірину, дитину з інвалідністю І групи та синдромом Дауна, позбавивши її навіть найменших проявів свободи.
Металеві ланцюги — символ гніту, яким жінка обмежувала дівчину вдень. А вночі — тканинний ремінь, щоб прив’язати Ірину до ліжка. Це не просто жорстокість, це вакуум людяності, з якого підіймається жах. Коли дівчина змогла вирватися на вулицю, її ланцюги стали свідками несправедливості, що часом переповнює нашу реальність, а свідки — голосом тих, хто вже не має змоги говорити.
Сторінка історії перевертається, коли очевидці публікують фотографії у громадських чатах. Ваша байдужість стала бомбардуванням, яке відгукнулось у правоохоронних органах! Прокурори готові діяти. Заклади медицини та реабілітації вже прийняли Ірину до своїх обіймів, де вона знову має шанс на життя.
Але що з тією жінкою? Вона під підозрою за ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України. Йдеться про незаконне позбавлення волі. І як наслідок — запобіжний захід: особисте зобов’язання, відсторонення від роботи з дітьми. Світ вимагає справедливості, якщо не зараз, то коли?
“Виховання — це не просто обов’язок, це захист!” — говорить Алла Мороз, начальниця відділу захисту інтересів дітей Кіровоградської прокуратури. Так, ми беремо на себе відповідальність! Ми проти системи невігластва! Правда виникає із тіні, а дії — з безвідповідальності. Всі форми насильства — ні! Будь-яке обмеження свободи повинно бути підданим правовій оцінці. Суми сліз більше не будуть ігноруватися.
Поки досудове розслідування триває, прокуратура зосереджується на нових ініціативах захисту прав дітей. Створені 45 міжвідомчих груп за дорученням Генпрокуратури вже перевірили 281 дитячий заклад і 722 сімейні форми виховання, рятуючи понад 26 тисяч дітей від подібної жахливої дійсності.
Не спинімося! Це наш виклик! Жодного співчуття до безвідповідальності. І кожен з нас має голос, щоб заявити про це!
Першоджерело: https://espreso.tv/
