В Україні панує анархія у питаннях мобілізації. Руслан Горбенко, народний депутат від “Слуги народу”, з гіркотою зазначає: немає жодної системної політики щодо підготовки та продовження мобілізаційних заходів. Помилок наробили стільки, що їх не считається. Хочете приклад? Постанова уряду про виїзд за кордон молодих хлопців з віком 18-22 роки. Чи запитували кого-небудь військових про їхню думку? Постанова, яка почала діяти з серпня 2025 року, свідчить про те, що наш мобресурс розтане за півтора року. Це стосується тих, хто ще не втік.
40-60 тисяч молодих людей вже покинули країну, каже Горбенко. А решту чекають, адже багато хто усвідомлює, що вирішувати, залишатися чи виїжджати, вони будуть ближче до 23 років. І що ж далі? Коли генерали приходять до Верховної Ради з пропозиціями підтримати “непопулярні законопроєкти”, можливо, варто їх вислухати? Але чим це закінчується? Замахом на арешти майна та рахунків тих, хто на前лі, і погрозами у Facebook: “Шукатимемо, хто у кого що арештує”.
Горбенко не впевнений у відвертості прокурорських пропозицій. Система провалила себе – у ЗСУ потрібно наводити лад. Верховний Главнокомандувач нарешті збирається зайнятися цією проблемою, хоча жоден проєкт не діє безсистемно. Ось вам ще свіжий статистичний факт від омбудсмена: тільки 2-3% порушників – це “бусифікація” з проблемами. А 97% насправді не проти таких дій у рамках закону. Кого ми обманюємо?
Мобілізація – це не гра, а примус. Адже за три роки кількість скарг на порушення прав з боку територіальних центрів комплектування зросла у 300 разів. Тож ми маємо справу з серйозною ситуацією: від 18 звернень в 2022 році до більше 6000 у 2025-му. Принципова безвідповідальність заважає українцям захищати свою Батьківщину.
Першоджерело: https://www.unian.ua/
