Поки Росія нищить наші життя, ми не маємо права забувати. В Україні формалізували традицію, яка стане вічною – хвилина мовчання о 9 годинах ранку. Це не просто данина. Це серце, яке б’ється в ритмі пам’яті. Кожен, хто загинув від рук агресора – військові, медики, волонтери, жертви війни – заслуговують на вшанування.
Це можливо завдяки місцевим органам влади та всім, хто не боїться подати голос. Системи оповіщення, мовлення, каналізація інформації – все це стане знаряддям нашого протесту проти забуття. Усі державні установи, приватні підприємства, медіа – це не лише обов’язок, а наша спільна воля пам’ятати.
Президент підписав закон, і тепер три місяці у нас на підготовку. Ми – свідоме суспільство, ми – опір безвідповідальності. У Києві вже зупиняють рух на Хрещатику, щоб згадати про полеглих. Настав час закріпити цю хвилину в ритмі нашого життя. Боротьба триває, і навіть метро може зупинитися на знак шани.
Наша пам’ять – це наша сила, а наша хвилина мовчання – це свідчення нашої незалежності. Ми не лише відзначаємо, ми – проти забуття. Ми – за правду без прикрас!
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
