Сьогодні, 12 лютого, Верховна Рада знову продемонструвала, що міць слів не підкріплює дія. Пленарний тиждень завершено достроково, і новий кворум не передбачений до 24 лютого. Порожня зала свідчення безвідповідальності, коли депутати втікають за кордон, а ті, хто залишився, потрапляють під чарівство “сервісу” в парламентській їдальні, що призводить до отруєнь.
Як стверджує Железняк, оголошено паузу. Це – не просто відсутність голосувань, це системний крах, коли голова відома, а змісту немає. Верховна Рада зараз не просто бездіє – вона відсуває на потім важливі рішення.
Парламент кібертехнологій й діалогу над законопроєктами, здатними витягнути ринок оренди житла з тіньової пастки, обіцяючи захист для клієнтів від недобросовісних посередників, знову виглядає імітацією активності. Окремі механізми евакуації дітей з зон бойових дій? Їх ухвалення важливе, але чи не запізно воно?
Закон про річну відстрочку від мобілізації для молоді, що відслужила за контрактом, знова веде до запитань. Замість жорсткої позиції – тільки 243 голоси на підтримку. Куди ж поділися решта народних депутатів, коли їхня країна в небезпеці?
Президент Зеленський тисне, закликаючи до змін для виборів у кризові часи. Верховна Рада створила робочу групу, але чи достатньо цього для реальної боротьби з системою, яка затискає країну в своїх лещатах?
Спікер Руслан Стефанчук наголошує на нестандартному законі, який нібито матиме одноразову дію, однак чи стане це реальністю? Оскільки в руках у держави є все – окремі особи не усвідомлюють загрози, як зупинити імітацію справжніх дій.
Ця ситуація – не просто відступ, це втрата шансів. Порожня зала на фоні великої гри, де всі грають в свої. Чи вистоїть правда у цій безодні безвідповідальності?
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
