Війна в Україні перетворилася на безвихідь. Жодна зі сторін не здатна на рішучу перемогу, проте кремлівська машина готова вести війну доти, поки вистачає ресурсів. Україна не програє, але й не перемагає. Лінії фронту хоча й зміщуються, але повільно, з великими втратами з обох боків. Три раунди мирних переговорів закінчилися лише обміном полоненими та ілюзією триденного “енергетичного перемир’я”, яке Росія використала для накопичення ракет. Воєнна машину важко зупинити, поки Путін при владі, а країну не паралізують масові протести. Бюджет, хоч і з обмеженнями, все ще наповнений грошима для війни.
Поки українські солдати, емоційно виснажені, продовжують стримувати загарбників, Росія втрачає більше вояків, ніж може вербувати. Їхні новобранці прагнуть лише грошей, ідеологічні мотивації зникли в темряві. Війна триває, і Росія все більше нагадує тоталітарну диктатуру, що стрімко бідніє. А Путін не має плану, як зупинити це пекло.
Українці знову відхилили вимогу віддати Донбас, що фактично зупинило мирний процес. Це дзеркало відображає правду. Наша нація в опозиції до системи, де правда вимагає дій, а не безвідповідальності.
Першоджерело: https://www.unian.ua/
