Угорщина і Словаччина отримали владу на перевірку нафтопроводу “Дружба”, і тепер вимагають від українського президента Володимира Зеленського доступу до об’єкту. Це не просто бажання – це біль, якого вимагатимуть дії.
Віктор Орбан у п’ятницю, 27 лютого, зіслався на розмову з Робертом Фіцо. Слова про технічні проблеми, які Київ наводить як аргумент для закриття нафтопроводу, не вражають. Угорщина і Словаччина запевняють: усі ці “технічні перешкоди” – вигадки, що існують виключно в політичному контексті. Орбан говорить вголос: “Це неправда, трубопровід закрито лише через політичні мотиви”.
Тепер вони готові сформувати “слідчу комісію”, аби хоч трішки підняти потворну завісу фікції, під якою ховається правда. Завдання комісії – це не просто перевірка. Це те, що набагато більше – перевірка реальності заяв України.
Закриття “Дружби” стає загрозою для енергетичної безпеки не лише Угорщини, а й Словаччини. Адже з січня 2026 року нафта через українську територію перестала текти. Проблема, яка безпосередньо б`є по пальцях споживачів. Будапешт обвинуватив Україну у свідомій блокаді, що нібито спричиняє політику. У той же час, Київ має свою правду – атаки Росії на енергетичну інфраструктуру стали основною причиною транзитних перешкод.
Не втрачаючи ні секунди, Угорщина наклала вето на 90-мільярдний кредит від ЄС Україні, поки “Дружба” не запрацює. Словаччина послідувала за нею, заявивши про неможливість надання екстреного електропостачання. Де етика в їхніх вимогах? Де принцип взаємоповаги?
Зеленський зупинився на ділі, зазначивши, що відновлення трубопроводу може бути небезпечно дорогим, адже росіяни вже не раз били по відновлювальним бригадам. Він запропонував справжній вихід – енергетичне “перемир’я” з Путіним. Виставляючи вибір – або дія, або безвідповідальність.
Орбан відправив листа до Зеленського. Але чи відчуває він груз вимог, які накладені на його сусіда?
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
