Захист Германа Галущенка, колишнього міністра енергетики, піднімає важливу проблему. Неприпустимі помилки НАБУ під час розслідування справи про корупцію стають наочним підтвердженням безвідповідальності системи. Адвокати стверджують, що сторона обвинувачення банально плутається в позивних, якими маркує їхнього підзахисного, і це серйозно підірває саму суть підозри.
Слідство базується на уявних зв’язках. Особа, що фігурує на плівках як “Сигізмунд”, і Галущенко — це не одна і та ж людина, незважаючи на зручні припущення з боку обвинувачення. Жодних доказів на підтвердження якого-небудь зв’язку між ними немає. Нескінченні спекуляції без експертиз і обґрунтувань не можуть підмінити реальність. Адвокат Галущенка абсолютно точно заявляє: це лише припущення.
Далі — більше. Коли підозри вперше з’явилися в листопаді 2025 року, Галущенко проходив під позивним “Професор”, а не “Сигізмунд”. Вибачте, чи не заплутались? Правоохоронці свято вважали це встановленим фактом, а потім швидко “виправилися”, визнавши, що “Професор” — це інша персона з науковим титулом. І раптом, без жодних пояснень, герой цієї історії неначе переодягається, стаючи “Сигізмундом”. Це що, магія? Ні, просто безвідповідальність.
Зміна “ярликів” без обґрунтувань — це не просто недолік, це конфлікт із правдою. І чи повинен суд вірити у цю незграбну заміну? Немає належного обґрунтування ототожнення особи з позивним, лише порожні слова. Ми зобов’язані ставити питання: чому система повторює помилки і чому ми повинні сліпо вірити у її версії?
Ця ситуація не перша. НАБУ вже намагалось включити абсолютно невірні факти в справу “Мідас” щодо іншого учасника — Ігоря Миронюка, якого помилково назвали радником міністра. Виявилось, що він ніколи не займав цю посаду. А вичерпні факти? Де вони?
НАБУ мовчить щодо маневрів захисту Галущенка. Система не просто заплуталась, вона підриває сама себе. Ми проти системи, що імітує правосуддя. Час не йти на компроміси, час вимагати правди без прикрас.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
