Реалізація меморіального проєкту у Києві: конфлікт сторін
У Деснянському районі міста Києва відбулось відкриття Алеї Героїв – меморіального комплексу, що складається з бетонних стел з табличками та фотографіями загиблих військовослужбовців. Зазначена подія, що відбулася 30 червня, викликала критичну реакцію з боку родин полеглих захисників. Їхня позиція полягає у невідповідності кінцевого вигляду меморіалу погодженому раніше проєкту.
Ініціатива та фінансування
- Ініціатива створення меморіального простору належала родинам загиблих військових.
- Робота над реалізацією проєкту тривала вісім місяців.
- За словами Максима Бахматова, очільника Деснянської районної державної адміністрації (РДА) – органу виконавчої влади на місцевому рівні, – кошти у розмірі 200 тисяч гривень були залучені від благодійників, меценатів та місцевого бізнесу. Додатково він зібрав 200 тисяч гривень шляхом приватного збору.
- Меморіал розташовано на відстані 50 метрів від будівлі Деснянської РДА.
- На алеї вшановано пам’ять 209 захисників.
Деснянська РДА заявляє, що Алея Героїв є місцем пам’яті та вдячності. Підкреслюється, що кількість загиблих мешканців району перевищила 800 осіб, що обумовлює продовження роботи з розширення меморіального простору.
Позиція родин: невідповідність очікуванням
Родини загиблих військовослужбовців висловили невдоволення щодо остаточного вигляду Алеї Героїв ще до її відкриття. За інформацією, наданою Марією Запорожець, донькою загиблого військового Олександра Запорожця, родини мали змогу обрати один із двох варіантів макетів. Переважна більшість обрала варіант бетонних стел із великими табличками, які мали імітувати метал та містити інформацію про загиблих.
Однак, як зазначається у матеріалі «УП. Життя», фактично на алеї були встановлені бетонні стовпи меншого розміру, на яких розмістили невеликі чорно-білі фотографії формату А4. Це призвело до сприйняття цих елементів як «будівельних конструкцій» замість меморіального простору. Марія Запорожець зазначила, що працівники соціальної політики просили не розповсюджувати фотографії погоджених проєктів.
Інна Рябий, заступниця голови спілки ветеранів російсько-української війни в Деснянському районі, підкреслила, що запропоновані родинам «концепції» не містили деталізації щодо матеріалів, розмірів та кольорів. Було вказано лише, що один із варіантів є «стійкішим до вандалізму».
Багато родин, як стверджує Інна Рябий, згодом відмовилися від розміщення фотографій своїх близьких на меморіалі, оскільки проєкт не обговорювався з ними належним чином.
Реакція влади: звинувачення у «замовній кампанії»
Максим Бахматов, голова Деснянської РДА, відкинув критику на адресу проєкту, назвавши її «замовною кампанією». Він стверджує, що метою цієї кампанії є «знецінення виконаної роботи». Бахматов зазначив, що, за даними розвідки, до критики причетні «російські агенти», які, за його словами, були присутні у громадській раді при Деснянській РДА та співпрацювали з ветеранськими організаціями, включаючи ту, яку представляє Інна Рябий. Цей інцидент призвів до розпуску громадської ради.
Рішення щодо формату алеї, за словами Бахматова, було прийнято з метою забезпечення довговічності конструкцій, відмовляючись від тимчасових рішень, таких як банери. Він підкреслив, що були обрані «бетонні стели зі скляними, дизайнерськи опрацьованими портретами, погодженими з кожною родиною». Щодо чорно-білих фотографій, голова РДА пояснив це необхідністю уніфікації якості зображень, оскільки оригінальні фотографії надавалися родинами у різній якості.
Артем Рудень, голова Ради ветеранів Деснянського району при РДА, закликав оцінювати проєкт після його остаточного завершення та висловив готовність розглядати пропозиції щодо вдосконалення алеї. Він заперечив звинувачення у маніпуляціях громадською думкою.
Ця ситуація демонструє напругу між державними установами та громадськістю у процесах меморіалізації, де рішення щодо вшанування пам’яті військовослужбовців стикаються з питаннями прозорості, залучення та відповідності кінцевого результату початковим домовленостям.
