- Секретна нарада у Кремлі визначила завдання спецслужбам та військовим РФ на 2026 рік.
- Мета: дестабілізація НАТО та ЄС зсередини.
- Стратегія включає перевірку НАТО на міцність та дестабілізацію Молдови.
- Дії РФ вже фіксуються в країнах-членах НАТО та Молдові.
- Європейські військові розглядають гібридні атаки як підготовку до масштабного конфлікту.
Стратегічні завдання Кремля на 2026 рік: дестабілізація та вплив
Наприкінці минулого року у Кремлі відбулася таємна нарада. Матеріали цієї зустрічі, отримані розслідувачами The New York Times, свідчать про встановлення Президентом Росії Володимиром Путіним завдання для російських спецслужб та військових на 2026 рік: внутрішня дестабілізація Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейського Союзу (ЄС).
Ця інформація, як зазначається у матеріалі The New York Times, корелює з висновками урядовців та представників розвідок низки держав. Зафіксовані дані вказують на інтенсифікацію гібридних методів ведення війни проти європейських держав.
Основні напрямки впливу: НАТО та Молдова
Кремль визначив два пріоритетні напрямки для реалізації своїх стратегічних цілей. Перший передбачає тестування міцності НАТО шляхом проведення диверсійних актів, кібератак, а також потенційного здійснення «обмеженого нападу» на одну з держав-членів Альянсу.
Другим напрямком є дестабілізація політичної ситуації у Молдові з кінцевою метою встановлення контролю над владою у країні. Ці дії є частиною ширшої тенденції, що відображає розширення арсеналу гібридних впливів.
Хроніка активності РФ: Польща та Молдова
Дії, які відповідають зазначеним стратегічним напрямкам, вже зафіксовані. Випадки «випадкових» повітряних інцидентів на території Польщі стали регулярними. Щодо Молдови, країна з року перебуває під постійним впливом гібридних атак.
Кожні вибори у Молдові характеризуються протистоянням між проєвропейськими та проросійськими політичними силами. Російська Федерація організовує підготовку проросійських активістів у спеціалізованих центрах. Такі табори були створені на території Боснії, Сербії та у невстановлених локаціях. Перед останніми виборами спецслужби Молдови затримали понад 100 осіб, які пройшли підготовку у цих таборах. Навчання включало виготовлення та використання запальних і вибухових пристроїв, а також керування безпілотними літальними апаратами.
Координацію цього процесу здійснює молдовський олігарх-втікач Ілан Шор. За даними, він вивів близько мільярда доларів з молдовської бюджетної системи та наразі перебуває у Москві, інвестуючи кошти у московську церкву та проросійські рухи. Станом на рік, молдовське суспільство, згідно з оцінками, успішно протистояло гібридним атакам Кремля. Однак, питання щодо подальшого характеру конфлікту залишається відкритим.
Оцінка європейськими військовими: гібридні атаки як прелюдія
Ситуація викликає занепокоєння за межами Кишинева. У європейських військових колах поширеною є думка, що значна частина гібридних атак містить розвідувальний компонент і може слугувати підготовкою до реальних військових дій. Зокрема, використання безпілотних апаратів розглядається як інструмент для виявлення вразливих місць європейської протиповітряної оборони.
Генеральний інспектор Збройних сил Німеччини, генерал Карстен Броєр, аналізуючи ці інциденти, заявив, що Росія, незважаючи на війну в Україні, проводить переорієнтацію своїх збройних сил, готуючись до більш масштабного конфлікту із Заходом.
Парадокси російської стратегії та потенційні наслідки
Поточна ситуація містить парадоксальні елементи: Російська Федерація зазнає значних втрат, її економіка перебуває під тиском, а ресурсні можливості для комплектування армії вичерпуються. Незважаючи на це, Кремль продовжує планувати дестабілізацію НАТО та ЄС.
Ймовірним розрахунком агресора є здійснення локалізованих гібридних операцій, що можуть включати анексію невеликого населеного пункту у Балтійському регіоні. Це, за задумом, має спричинити політичний хаос серед країн-членів НАТО та дозволити оголосити про досягнення поставлених цілей.
Подібні плани можуть бути інтерпретовані як невідповідні реальності. Однак, історія демонструє, що ігнорування таких планів не призводить до їх скасування. Небезпека існує до моменту ізоляції джерела загрози.
Спостерігається зростаюче усвідомлення у Європі факту, що агресивна політика не зупиниться без прямої протидії. Боротьба з подібними експансіоністськими проявами розглядається як спільне завдання європейських народів. Україна готова ділитися своєю експертизою та розраховує на взаємну підтримку. Рівень міжнародної співпраці зростає, що може свідчити про наближення етапу спільної протидії.
