Призначення Міністра закордонних справ
Верховна Рада України, вищий законодавчий орган країни, ухвалила рішення про призначення Андрія Сибіги на посаду Міністра закордонних справ. Це відбулося на пленарному засіданні, як зазначається у трансляції ВРУ.
Голосування за кандидатуру Сибіги зафіксувало 266 голосів народних депутатів «за». Жоден парламентар не висловився «проти», тоді як 14 депутатів утрималися від голосування. Після оголошення результатів голосування новопризначений міністр склав присягу з трибуни Верховної Ради.
Попередні етапи та контекст
Цьому призначенню передував ряд кадрових рішень. парламент проголосував за призначення Корецького прем’єр-міністром, а також затвердив оновлений склад уряду. Наступного дня, , уряд призначив Сибігу тимчасовим виконувачем обов’язків глави Міністерства закордонних справ.
Президент України Зеленський вніс до Верховної Ради подання щодо призначення Андрія Сибіги на постійну посаду керівника МЗС.
Андрій Сибіга вперше очолив МЗС у . У , після призначення Свириденко прем’єр-міністром, він зберіг свою посаду в уряді.
Пріоритети та стратегічні завдання
Під час виступу у парламенті Андрій Сибіга акцентував на значущості дипломатії в поточному періоді військового конфлікту, назвавши його «визначальним етапом». Він окреслив ключові цілі своєї діяльності на посаді міністра:
- Завершення війни: Визначено необхідність поєднання військової сили та дипломатичних зусиль за столом переговорів. Дипломатія тут є центральним інструментом. До цього блоку завдань віднесено залучення Сполучених Штатів, посилення активності Європейського Союзу, застосування тиску на Москву та всебічне зміцнення України.
- Посилення безпеки: Міністр зазначив пріоритет зміцнення повітряного щита України та захисту від балістичних загроз. Це передбачає максимальне залучення союзників для досягнення паритету, переваги та асиметрії для українських Збройних Сил.
- Євроатлантична інтеграція та економіка: Пріоритетом визначено вступ України до Європейського Союзу, інтеграцію з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), а також відновлення повного обсягу експорту через акваторію Чорного моря.
- Світове українство: Серед завдань зазначено збереження зв’язків та ідентичності українців, які проживають за кордоном, захист їхніх прав, посилення присутності України у світі та цифровізація відповідних процесів.
У рамках цих завдань також передбачається інституційне зміцнення консульської служби та дипломатичної системи загалом. Це включає заповнення вакантних позицій послів та якісне оновлення керівних ланок Міністерства закордонних справ.
