Міжнародний арбітраж: предмет та динаміка
Наприкінці грудня компанія ABH Holdings, зареєстрована у Люксембурзі, ініціювала арбітражний позов проти України. Компанія, серед акціонерів якої є російський бізнесмен Михайло Фрідман, що перебуває під санкціями Європейського Союзу, вимагає компенсації у розмірі понад 1 мільярд доларів США. Розгляд справи здійснюється Міжнародним центром з урегулювання інвестиційних спорів (ICSID), який функціонує у складі Групи Світового банку та спеціалізується на вирішенні спорів між державами та приватними інвесторами.
Підставою для позову визначено міжнародний договір між Україною та Люксембургом, підписаний . Згідно з клопотанням, поданим стороною Фрідмана до ICSID, Україна нібито прийняла законодавство, спрямоване на експропріацію Сенс Банку, з метою встановлення тіньового контролю та використання його в корупційних схемах. У клопотанні Сенс Банк до націоналізації описується як надійний та прозорий банк, тоді як Україна характеризується як країна з високим рівнем корупції.
Провадження в ICSID тривають роками. Станом на сьогодні розгляд справи по суті ще не розпочався. ABH Holdings регулярно оновлює свою позицію, враховуючи події в Україні.
Нові докази у справі: «плівки Міндіча» та заяви Мудрої
На тлі арбітражного процесу, що триває, з’явилися нові обставини, які сторона Фрідмана намагається долучити до матеріалів справи. Це ілюструє тенденцію до використання внутрішньополітичних подій в Україні для посилення позиції у міжнародних судових інстанціях.
: Тимчасова слідча комісія (ТСК) парламенту провела слухання щодо Сенс Банку. Причиною стали так звані «плівки Міндіча», які, як стверджується, фіксують неформальне узгодження кандидатур до наглядової ради банку. Під час слухань народні депутати Данило Гетманцев, голова комітету з питань фінансів, та Ніна Южаніна, член комітету, висловили думку, що націоналізація Сенс Банку була цілеспрямованою, а закон, на підставі якого вона відбулася, розроблявся спеціально під цей банк для подальшого використання у корупційних схемах.
: ABH Holdings опублікувала пресреліз, де зазначила, що банк після націоналізації «був перетворений на структуру, створену для обслуговування злочинної діяльності». арбітражний суд дозволив долучити ці нові докази до справи.
: Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оприлюднило розмови Ірини Мудрої, заступниці керівника Офісу президента (державний орган, що забезпечує діяльність президента України). У цих розмовах фіксуються обговорення переходу неформального контролю над Сенс Банком від Тимура Міндіча до співробітників Офісу президента у червні , після шантажу менеджерів банку. Вказується, що менеджери банку виконували «прохання», зокрема, сприяли переказу застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка через внутрішньобанківську систему фінансового моніторингу в автоматичному режимі, тоді як він мав би перевірятися вручну.
Слухання в міжнародному арбітражі розпочнуться . Сторона Фрідмана має три місяці для долучення нових даних, озвучених Іриною Мудрою та Максимом Микитасем.
Позиція Національного банку України
Правління Національного банку України (НБУ) — головного регулятора банківського ринку — виклало офіційну позицію щодо обставин націоналізації Сенс Банку. Відповідальність за достовірність цієї позиції несуть персонально члени Правління НБУ.
- На початку повномасштабної війни, з огляду на можливість санкцій проти системно важливих банків, НБУ готувався до оперативної реакції на такі ризики. Закон про націоналізацію ухвалювався не під конкретний банк, а як інструмент реагування на санкційні загрози.
- Націоналізація Сенс Банку відбулася після проведення стрес-тесту банківської системи. Сенс Банк не пройшов цей тест: його капітал виявився переоціненим, прогноз на наступні три роки був несприятливим, а кількість санкцій проти його власників зростала.
- Перевірки після націоналізації, включаючи forensic audit, показали, що Сенс Банк до націоналізації не був ані надійним, ані прозорим. Банком керувала тіньова структура, а його фінансовий стан відрізнявся від офіційного. Банк обслуговував гральний бізнес, який мінімізував податки за допомогою міскодингу, та був залучений у схеми з мікрокредитуванням під високі відсотки.
- Після дій НБУ (штрафи, ліквідація банків, анулювання ліцензій) та націоналізації Сенс Банку, гральний бізнес почав виходити з тіні. Це призвело до зростання податкових надходжень від грального бізнесу до державного бюджету в тринадцять разів (з 750 мільйонів до 10 мільярдів гривень) протягом року.
Таким чином, НБУ вважає, що закони про націоналізацію та подальша націоналізація Сенс Банку були логічними та необхідними в контексті подій –. Матеріали forensic audit банку можуть бути використані українською стороною для посилення своєї позиції в арбітражі.
Позиція Данила Гетманцева
Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, виступає з критикою як самого Сенс Банку, так і НБУ. Він неодноразово заявляв, що держава «загнала гральних операторів» до Сенс Банку з метою «диктувати їм умови», покладаючи провину на голову НБУ Андрія Пишного.
Після оприлюднення НАБУ записів розмов Ірини Мудрої, де згадується керівник парламентського комітету, Данило Гетманцев заявив, що «ніколи не обговорював [ні з ким] питання контролю над Сенс Банком».
