Інцидент біля Ягодина: атака на залізничну інфраструктуру
13 вересня російський безпілотний літальний апарат здійснив удар по об’єктах у Волинській області. Цілями стали локомотив пасажирського поїзда та автозаправна станція. Місцевість атаки знаходилася неподалік від району міжнародного пункту пропуску Ягодин — Дорогуськ, за два кілометри від українсько-польського кордону. Поїзд, що піддався впливу, прямував за маршрутом Київ — Варшава.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), аналітичної установи, що спеціалізується на військових конфліктах, метою даного удару було спричинення поранень або загибелі чинних та колишніх європейських урядовців, які здійснювали виїзд з території України. Ця подія є частиною тренду зростання агресивної активності Росії поблизу кордонів НАТО.
Оцінка цілей та причетних осіб
Міністерство оборони РФ, що є центральним органом військового управління Росії, заявило про завдання ударів по залізничній інфраструктурі на заході України, обґрунтовуючи це нібито транспортуванням військових вантажів з Європи. Проте, як зазначається у матеріалі ISW, уражений пасажирський поїзд не перевозив військових вантажів. Постраждалих внаслідок атаки не зафіксовано.
Згідно з інформацією видання Der Spiegel, серед осіб, які евакуювалися з поїзда після атаки, були Борис Джонсон, радники з питань безпеки європейських урядів, депутати німецького Бундестагу (парламент Німеччини), а також дипломати та науковці. Укрзалізниця уточнила, що дипломатичний поїзд перебував на станції Ягодин незадовго до ураження локомотива. В іншому поїзді, який знаходився на станції під час атаки, перебував колишній голова ЦРУ (центрального розвідувального управління США) Девід Петреус. Компанія не виключає, що потенційною ціллю міг бути поїзд із дипломатами, який вирушив зі станції раніше через загрозу від безпілотного літального апарата.
Реакція та рекомендації аналітиків
У звіті ISW від акцентується на зростаючій активності Росії щодо ударів по українських пунктах пропуску та збільшенні кількості вторгнень безпілотних літальних апаратів у європейський повітряний простір. Ці дії інтерпретуються як спроба залякування Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та спонукання її до відмови від підтримки України.
Аналітики ISW пропонують НАТО переглянути поточну політику перехоплення російських повітряних цілей. На їхню думку, перехоплення має відбуватися не лише після входження цих цілей у повітряний простір Європи, але й над територією України, коли вони наближаються до кордонів країн НАТО. Також рекомендується прискорити надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони та надати можливість завдавати ударів по російських безпілотниках і ракетних пускових установках до моменту їхнього пуску.
