Позиція Бельгії щодо російських активів
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен висловив принципову незгоду країни з передачею заморожених активів Російської Федерації на користь України. За його словами, «це питання не підлягає обговоренню, двері зачинені», як зазначається у матеріалі Euractiv.
Передумови та діалог
Цій заяві передував візит очільника Міністерства закордонних справ Бельгії Максима Прево до Києва . Під час спільної пресконференції Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав європейських партнерів до відновлення обговорення механізмів передачі Україні заморожених російських ресурсів. Сибіга посилався на оцінку Світового банку, яка фіксує збитки українській інфраструктурі у розмірі понад $600 мільярдів, та наголосив на потребі Києва у макрофінансовій стабільності.
У відповідь, Максим Прево зазначив, що Брюссель розглядає можливість перегляду своєї позиції, проте ризики, про які бельгійська сторона попереджала раніше, залишаються актуальними. Основною умовою є розподіл юридичних, фінансових та системних ризиків такого рішення між усіма країнами Європейського Союзу, а не виключно на Бельгію. Прево вказав на відсутність очікуваної солідарності з боку інших столиць у минулому році.
Загальноєвропейський контекст
Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща також підтримують відновлення роботи Європейської комісії над планом використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Проте, європейський дипломат повідомив кореспондентці видання «Бабель», що країни ЄС на поточний момент не виявляють готовності до повторного обговорення передачі цих активів.
- Заморожені активи Центрального банку Росії на території Європейського Союзу оцінюються у понад €200 мільярдів.
- Більша частина цих коштів, понад половина, зберігається у бельгійській фінансовій установі Euroclear.
- Країни ЄС використовують прибутки, отримані від заморожених активів РФ, для фінансування допомоги Україні.
- Попередня виплата коштів з прибутків відбулася .
Ця ситуація відображає тривалу дискусію серед країн ЄС щодо легітимності та механізмів використання суверенних активів підсанкціонованої країни для підтримки постраждалої сторони.
