Ключові факти
- Наприкінці року Бельгія заблокувала пряму передачу заморожених російських активів Україні.
- Віцепрем’єр-міністр та очільник МЗС Бельгії Максім Прево заявив про відкритість до перегляду цієї позиції під час візиту до Києва.
- Головною умовою для перегляду є розподіл юридичних, фінансових та системних ризиків між усіма країнами Європейського Союзу, а не їх концентрація виключно на Бельгії.
- Йдеться про суверенні російські активи на суму приблизно 210 млрд євро, значна частка яких утримується бельгійським депозитарієм Euroclear.
- Європейський Союз року ухвалив рішення про виділення Україні 90 млрд євро підтримки на 2026-2027 роки з власного бюджетного резерву, без використання російських активів.
Позиція Бельгії щодо російських активів
Дискусія щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування України триває. Бельгія, яка раніше зайняла позицію блокування прямої передачі цих коштів, нині демонструє готовність до перегляду свого рішення. Як зазначається у матеріалі nv.ua, Максім Прево, який обіймає посади віцепрем’єр-міністра та міністра закордонних справ Бельгії, під час візиту до Києва повідомив про таку можливість. Ця заява підкреслює еволюцію національних позицій в рамках Європейського Союзу щодо застосування міжнародного фінансового інструментарію у відповідь на агресію.
Основною умовою для зміни позиції Бельгії є колективне прийняття ризиків. Максім Прево зазначив, що потенційні юридичні, фінансові та системні ризики, пов’язані з передачею цих активів, мають бути розподілені між усіма державами Європи. Ця позиція обумовлена тим, що левова частка з приблизно 210 млрд євро суверенних активів Росії утримується бельгійським депозитарієм Euroclear. За словами Прево, торік Брюссель очікував, що інші країни ЄС візьмуть на себе частину цих ризиків, зокрема сценарій, за якого через 10-15 років Бельгії довелося б повертати ці кошти Російській Федерації. Проте, така підтримка з боку інших держав не матеріалізувалася.
Максім Прево підкреслив: «Ризики, які ми визначили тоді, не зникли дивовижним чином. Але ми не маємо принципових заперечень проти використання цих грошей на благо України». Він також зазначив, що концентрація таких ризиків виключно на Бельгії є неприйнятною для національного бюджету. Відмова Бельгії від прямої передачі активів раніше була зумовлена оцінками юристів та фінансових аналітиків щодо реальних загроз для стабільності європейських фінансових ринків.
Контекст та альтернативні рішення
Рішення Бельгії продиктоване комплексом економічних та правових міркувань. Проблема використання заморожених російських активів є частиною ширшої дискусії в Європейському Союзі щодо фінансової підтримки України. Це демонструє тенденцію пошуку балансу між прагненням допомоги та збереженням стабільності власної фінансової системи.
На року Європейський Союз ухвалив інше рішення. Воно передбачало виділення Україні 90 млрд євро підтримки на – роки з власного бюджетного резерву, оминувши питання прямих російських коштів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пояснила, що фінансування відбуватиметься через запозичення ЄС на ринках капіталу. Україна поверне цей борг лише після виплати Росією репарацій, а російські активи в Європі залишаться замороженими до того часу. Тодішній прем’єр Бельгії Барт де Вевер виступав проти прямого репараційного кредиту, а депозитарій Euroclear, велика міжнародна компанія, що займається клірингом та розрахунками, погрожував судовими позовами проти ЄС у разі передачі коштів Україні.
Інші країни також демонстрували обережність. Велика Британія відмовилася самостійно використовувати свої 8 млрд заморожених російських активів. Видання Financial Times повідомляло, що президент Франції Еммануель Макрон висловив опозицію щодо використання 210 млрд євро, що фактично зупинило тодішній план ЄС.
На року глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що ЄС більше не розглядатиме варіант передачі активів Україні. Однак, за кілька днів представник Європейської Комісії, яка є виконавчим органом ЄС, заявив про відмінну позицію ЄК. Пізніше, , висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас повідомила, що Європейський Союз виділяє Україні 80 млн євро з доходів від заморожених активів, а не безпосередньо самі активи.
На року колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали ЄС терміново взяти під контроль заморожені активи Центрального банку Росії. Максім Прево припускає, що обговорення щодо заморожених активів можуть бути відновлені, якщо тривалість конфлікту зросте, і потреби України після року збільшаться.
