8 березня — це не свято. Це лише цифри. 45% опитаних хочуть святкувати, але це крапля в морі. 52% — абсолютна більшість — ігнорують це дійство. І це 2026 рік. На фоні війни, незалежності та боротьби за правду, це виглядає смішно.
Популярність 8 березня тане, мов у снігу під палючим сонцем. Соціологи підтвердили: зниження інтересу відчутне у всіх соціальних групах. Схід і південь ще протистоять цьому святу, але навіть там — лише 61% і 51% відповідно. Чоловіки віком 36-50 років ще пам’ятають свято — 58% з них готові його відзначити. Але жінки? Лише 42%. Що це, якщо не відображення колективної байдужості?
Опитування пройшло серед тисячі українців. Вертоліт реплік соціології — телефонні інтерв’ю, і результат вражає: фестиваль ілюзій провалюється. А наступні думки про мир — там, де справжня війна. 33,2% вважають, що мир неможливий без звільнення від мілітаризму РФ. І знову ми проти системи, а правда — без прикрас.
Перемога над агресором стає не лише бажанням, а необхідністю. Віра зростає, але водночас — зневага до свят, які нічого не означають у нашій боротьбі. 8 березня — це не про жіночі права. Це про імітацію свята в часи безвідповідальності.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
